ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

28.02.2018 р.

Справа N 922/3639/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: О. О. Мамалуй - головуючий, судді: О. М. Баранець, І. В. Ткач, розглянувши без виклику учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України у складі суддів: І. В. Вовк - головуючий, Б. М. Грек, С. К. Могил від 19.10.2017 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду у складі суддів: О. І. Терещенко - головуючий, В. І. Сіверін, М. М. Слободін від 08.06.2017 р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Біскар" про стягнення збитків у сумі 771296,09 грн., встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року позивач ТОВ "Торговий дім "Нертус" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів збитків у сумі 771296,09 грн., заподіяних нестачею переданого на зберігання майна на підставі договору складського зберігання від 01 березня 2016 року N 67, укладеного між позивачем (поклажодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (зберігачем). Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач відмовився від позовних вимог щодо ТОВ "Біскар", відмову від позову прийнято судом.

Позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Нертус" ґрунтувалися на тому, що ним було передано ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" товар на зберігання за договором. Частина цього товару зникла в період зберігання на складі зберігача, що підтверджується актом інвентаризації та протоколом обшуку в межах кримінального провадження по факту нестачі товару. Позивач (поклажодавець) вважає, що відповідач ТОВ "Кіровоградінтесервіс", як зберігач товару, повинен відшкодувати йому збитки, спричинені зникненням майна, що знаходилося у відповідача на зберіганні, в сумі 771296,09 грн.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2017 року (судді Хотенець П. В., Ольшанченко В. І., Кухар Н. М.) провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ "Біскар" було припинено у зв'язку з відмовою від позову. Решта позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь позивача 771296,09 грн. збитків.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до договору N 67, зберігач зобов'язаний здійснювати належне зберігання товару та повернути його особі, визначеній дорученням поклажодавця, як одержувач. Зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування товару з вини зберігача.

Суд першої інстанції зазначив, що понесені позивачем збитки (розмір яких обмежений вартістю втраченого товару) знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із протиправною поведінкою зберігача. Суд дійшов до висновку, що така поведінка полягає у неповерненні позивачеві зі зберігання товару, оскільки факт порушення ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" зобов'язань за договором належним чином доведений та документально підтверджений актом інвентаризації від 27 вересня 2016 р. та протоколом обшуку складських приміщень від 29 вересня 2016 р.

3. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 червня 2017 року (судді: Терещенко О. І., Сіверін В. І., Слободін М. М.) зазначене рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2017 року в частині стягнення збитків скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 771296,09 грн. відмовлено.

Суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять розпорядчого документу ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" щодо створення інвентаризаційної комісії для інвентаризації залишків товару по договору N 67, хоча її створення передбачене п. 1 розділу 2 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. N 879 (Положення N 879). Суд зазначив, що належними та допустимими доказами, які підтверджують нестачу товару можуть бути лише документи, оформлені з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. N 879 (Положення N 879). З цього суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем до справи не надано інвентаризаційних описів, актів інвентаризації та звіряльних відомостей, які підтверджують факт нестачі товару на зберіганні у ТОВ "Кіровоградінтерсервіс".

Надаючи оцінку протоколу обшуку складських приміщень від 29.09.2016 р., суд апеляційної інстанції не визнав його належним доказом. Суд дійшов висновку, що обшук складів N 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12 для відшукання та вилучення частини спірного майна, що залишилась, не проводився, а текст протоколу не містить жодних відомостей про те, якій саме особі була передана на відповідальне зберігання вилучена частина спірного майна.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що прийняття 24.10.2016 р. по кримінальному провадженню N 12016120020012132 на відповідальне зберігання комплексу будівель по вул. Мурманська, 13 "Д" в м. Кіровограді (де зберігалися товари, належні позивачу) є обставиною, яка викликає неможливість виконання договору складського зберігання, у зв'язку з чим зобов'язання по договору складського зберігання припинилися на підставі ст. 607 ЦК України.

З вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов загального висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження протиправної поведінки ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками.

4. Короткий зміст постанови Вищого господарського суду України та мотиви її прийняття

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2017 року (судді: Вовк І. В., Грек Б. М., Могил С. К.) зазначену Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Обґрунтовуючи свої висновки, Вищий господарський суд України погодився з аргументами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції, та додатково зазначив, що в рішенні суду першої інстанції не наведено обґрунтованих розрахунків заявлених вимог про стягнення збитків з урахуванням вартості переданого на зберігання майна на початок такого зберігання.

5. Короткий зміст вимог заяви ТОВ "Торговий дім "Нертус" та узагальнення її доводів

Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції була надана невірна оцінка доказам по справі, а деякі докази, що мають важливе значення для повного та всебічного вивчення обставин справи, були необґрунтовано визнані неналежними. Заявник також зазначає, що Вищий господарський суд України необґрунтовано підтримав аргументацію суду апеляційної інстанції, не надавши їй відповідної оцінки.

Заявник наполягає на тому, що Вищий господарський суд України в оскаржуваній постанові припустився неоднакового застосування норм процесуального права, в порівнянні з постановою по справі N 912/3933/16, яка містить аналогічні обставини.

По справі 912/3933/16, позивачем був поклажодавець ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", а відповідачем зберігач ТОВ "Кіровоградінтерсервіс". Спір також виник у зв'язку з нестачею товару, переданого на зберігання і з цього приводу також існує кримінальне провадження. Однак по цій справі Вищий господарський суд дійшов висновку, що необхідність з'ясування належного розміру збитків та встановлення відповідності матеріалів інвентаризації вимогам чинного законодавства (в тому числі щодо їх оформлення) є підставою для повернення справи на новий розгляд. Між тим, по справі N 922/3639/16, Вищий господарський суд України визнав правомірними висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності відмови в позові при наявності аналогічних обставин і залишив постанову апеляційної інстанції без змін.

Вказані обставини заявник вважає такими, що свідчать про неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих саме норм процесуального права, а саме ст. ст. 33, 34, 1119, 11110 ГПК України. З цих підстав заявник просить постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 червня 2017 року та рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2017 року у справі N 922/3639/16 скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

6. Позиції інших учасників справи

Відзивів на заяву ТОВ "Торговий дім "Нертус" або письмових пояснень по суті викладених в ній доводів від інших учасників справи не надійшло.

7. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 березня 2016 року між ТОВ "Торговий дім "Нертус" (поклажодавцем) та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (зберігачем) було укладено договір складського зберігання N 67.

Відповідно до пункту 1.1 договору N 67 зберігач приймає від поклажодавця на зберігання товарно-матеріальні цінності за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, буд. 13 "Д", до вимоги повернення. Згідно пункту 1.2 договору товарно-матеріальні цінності приймаються та видаються в кількісних показниках в заводських упакуваннях (короби, ящики, мішки) чи упаковках, опломбованих поклажодавцем.

На виконання умов договору N 67 ТОВ "Торговий дім "Нертус" передало на зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" наступний товар: амінка в. р. гербіцид (20 л) у кількості 1540 літрів; антал, ТН, фунгіцид (5 л) у кількості 200 літрів; антал, ТН, фунгіцид (1 л) у кількості 100 літрів; аргумент ФОРТЕ 500 SL, РК, гербіцид у кількості 3000 літрів; аргумент в. р., гербіцид, десикант (1 л) у кількості 200 літрів; аргумент в. р., гербіцид, десикант (20 л) у кількості 7680 літрів; бату в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 50 кілограм; біммер к. е., інсектицид (10л) у кількості 1620 літрів; нертус Бор., р., добриво (10 л) у кількості 1200 літрів; герб 900 КЕ, гербіцид (20 л) у кількості 10840 літрів; грізний в. д. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 102 кілограм; грізний Експерт в. д. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 600 кілограм; дезал, КС, фунгіцид (5 л) у кількості 4545 літрів; декабрист 480, РК, гербіцид (5 л) у кількості 200 літрів; євро-ланг, р. к., гербіцид (5 л) у кількості 7080 літрів; євро-ленд, РК, гербіцид (5 л) у кількості 8025 літрів; ефірон, КЕ, гербіцид (20 л) у кількості 960 літрів; капрал, КС, гербіцид (5 л) у кількості 3840 літрів; контадор Дуо, КС, інсектицид (1 л) у кількості 960 літрів; контадор Макси ТН, інсектицид (1 л) у кількості 150 літрів; контадор Макси ТН, інсектицид (5 л) у кількості 2220 літрів; лемур, КЕ, гербіцид (5 л) у кількості 5760 літрів; майтус в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 200 кілограм; мікадо, РК, гербіцид (5 л) у кількості 200 літрів; милафурон, КС, гербіцид (5 л) у кількості 1640 літрів; преміум Голд, КС, гербіцид у кількості 11240 літрів; пріус, СЕ, гербіцид (5 л) у кількості 4480 літрів; раназол Ультра, т. к. с, фунгіцид (5 л) у кількості 1280 літрів; серп, в. р. к., гербіцид (5 л) у кількості 5120 літрів; скоразол, к. е., фунгіцид (1 л) у кількості 20 літрів; нертус Старт, р., добриво (5 л) у кількості 640 літрів; табезон, РК, гербіцид у кількості 640 літрів; талант ПАР (5 л) у кількості 640 літрів; тіназол к. е., фунгіцид (5 л) у кількості 640 літрів; фаер, ТН, фунгіцид (5 л) у кількості 200 літрів; фанат, гр., мінеральне добриво у кількості 100 кілограм; фатрін, к. е., інсектицид (5 л) у кількості 2560 літрів; флуафол, КС, фунгіцид (5 л) у кількості 3400 літрів; фосміній, табл., фумігант (1 кг) у кількості 400 кілограм; фотосинтез Добриво Нертус (5 л) у кількості 4480 літрів; хломеквид, РК, регулятор росту рослин у кількості 140 кілограм; нертус Цинк, р., добриво (10 л) у кількості 1200 літрів; шаман КЕ, інсектицид (5 л) у кількості 1280 літрів.

Вказаний вище товар був переданий на підставі накладних на приміщення: N 218 від 14 березня 2016 року, N 334 від 21 березня 2016 року, N 10 від 21 березня 2016 року, N 398 від 23 березня 2016 року, N 504 від 29 березня 2016 року, N 20 від 06 квітня 2016 року, N 25 від 08 квітня 2016 року, N 756 від 12 квітня 2016 року, N 32 від 15 квітня 2016 року, N 36 від 21 квітня 2016 року, N 1077 від 26 квітня 2016 року, N 1465 від 16 травня 2016 року та на підставі товарно-транспортних накладних N 33 від 14 березня 2016 року, N 58 від 21 березня 2016 року, N 73 від 23 березня 2016 року, N 108 від 29 березня 2016 року, N 111 від 30 березня 2016 року, N 20 від 06 квітня 2016 року, N 25 від 08 квітня 2016 року, N 38 від 12 квітня 2016 року, N 32 від 15 квітня 2016 року, N 84 від 20 квітня 2016 року, N 36 від 21 квітня 2016 року, N 100 від 26 квітня 2016 року, N 20 від 16 травня 2016 року, N 30 від 23 червня 2016 року, N 36 від 30 червня 2016 року.

В період з 26 вересня 2016 року до 27 вересня 2016 року комісією за участі представників сторін договору N 67 було складено Акт інвентаризації товару, який знаходиться на зберіганні N 1 від 27 вересня 2016 року.

Інвентаризація товару була проведена не у повному обсязі, оскільки об 10:00 27 вересня 2016 року представниками ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" було повідомлено про необхідність термінового звільнення складських приміщень представниками позивача, після чого доступ до складу та проведення подальшої інвентаризації було унеможливлено, про що зазначається у складеному акті.

В процесі проведення інвентаризації було встановлено порушення цілісності упаковок товару, який належить позивачеві (що підтверджується Актом виявлення нестачі товару, відповідними фотознімками здійсненими під час проведення інвентаризації), встановлено порушення поліетиленового покриття палет на які були завантажені ящики із товаром, встановлено порушення цілісності заводської упаковки товару у вигляді її фізичного пошкодження внаслідок відкриття ящиків шляхом розрізання гострим предметом. В пошкоджених ящиках комісією було встановлено відсутність товару.

Також комісією було встановлено наявність 17 закритих каністр з-під товару аргумент, в. р. (20 л), в котрих була відсутня будь-яка рідина. Фіксування проведення процедури інвентаризації товару здійснювалося за допомогою цифрового фотоапарату.

За результатами частково проведеної інвентаризації було виявлено нестачу зданого позивачем на зберігання товару, а саме: амінка, в. р. (20 л) у загальній кількості 220 літрів; аргумент, в. р. (20 л) у загальній кількості 2220 літрів; капрал к. с. (5 л) у загальній кількості 260 літрів; микадо в. р. (5 л) у загальній кількості 5 літрів; раназол Ультра т. к. с. (5 л) у загальній кількості 65 літрів; евро-ланг р. к. (5 л) у загальній кількості 135 літрів; преміум Голд КС у загальній кількості 200 літрів.

Також, внаслідок того, що інвентаризація була проведена не в повному обсязі, не було проведено інвентаризацію наступного товару: бату, в. г. (0,5 кг); беркут к. е. (5 л); лемур к. е. (5 л); майтус, в.г. (0,5 кг); серп, в. р. к. (5 л); фатрін к. е. (5 л); цинк Добриво Нертус (1 Ол); фотосинтез Добриво Нертус (5 л).

Через виявлену нестачу товару на юридичну адресу зберігача позивачем було направлено вимогу про негайну видачу товару за договором N 67. Детальний перелік товару зазначався у додатку до вимоги.

По факту поданої позивачем заяви про привласнення та розтрату ввіреного у володіння службовим особам ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" чужого майна у великих розмірах, було відкрито кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12016120020012132.

В межах кримінального провадження було проведено обшук приміщень зберігача та вилучено майно, яке знаходилося за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, буд. 13 "Д", внаслідок чого було вилучено майно, яке було передано ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на зберігання.

Виходячи з даних Акту інвентаризації товару, який знаходиться на зберіганні N 1 від 27 вересня 2016 року та Протоколу обшуку від 29 вересня 2016 року суд першої інстанції визнав виявленою остаточну відсутність на зберіганні наступного товару: преміум Голд, КС, гербіцид у кількості 200 літрів на загальну суму 58848 грн. (без ПДВ); майтус в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 0,5 кілограмів на загальну суму 1816,60 грн. (без ПДВ); бату в. г., гербіцид (0,5) кг у кількості 10 кілограмів на загальну суму 70181,30 грн. (без ПДВ); раназол Ультра т. к. с, фунгіцид (5 л) у кількості 65 літрів на загальну суму 24611,60 грн. (без ПДВ); амінка в. р., гербіцид (20 л) у кількості 200 літрів на загальну суму 33034,00 грн. (без ПДВ); лемур КЕ, гербіцид (5 л) у кількості 80 літрів на загальну суму 35402,40 грн. (без ПДВ); капрал, КС, гербіцид (5 л) у кількості 260 літрів на загальну суму 78865,80 грн. (без ПДВ); аргумент, в. р., гербіцид, десикант (20 л) у кількості 2220 літрів на загальну суму 333244,20 грн. (без ПДВ); євро-ланг, р. к., гербіцид (5 л) у кількості 150 літрів, на загальну суму 89752,50 грн. (без ПДВ); микадо, РК, гербіцид (5 л) у кількості 25 літрів, на загальну суму 35358,25 грн.; серп, в. р. к., гербіцид (5 л) у кількості 20 літрів на загальну суму 8398,60 грн. (без ПДВ); MM 600 ЗП, гербіцид (0,05 кг) у кількості 1 кг на загальну суму 1782,84 грн. (без ПДВ). З цих підстав суд першої інстанції стягнув з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс на користь позивача 771296,09 грн. збитків. Суд апеляційної інстанції не визнав вказані докази достатніми та допустимими і в позові відмовив. Вищий господарський суд України залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.

8. Мотиви, з яких виходить колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при прийнятті постанови

Відповідно до положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Рябих проти Росії" від 24 липня 2003 року та "Науменко проти України" від 09 листопада 2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 вищевказаної Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Верховний Суд констатує, що приймаючи рішення від 21 березня 2017 року по справі N 922/3639/16 місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про прийняття заяви позивача про відмову від позову щодо першого відповідача ТОВ "Біскар" та правомірно припинив провадження в частині позовних вимог до нього, на підставі пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України в редакції, що діяла на момент прийняття рішення.

Щодо визнання доведеним розміру заподіяних позивачеві збитків саме в сумі 771296,09 грн., Верховний Суд вважає висновки місцевого господарського суду передчасними та такими, що ґрунтуються на ствердженнях позивача, а не на доказах по справі. Між тим, суд апеляційної інстанції не встановлюючи реальної суми збитків, обмежився лише констатацією недоведеності цієї суми в рішенні місцевого суду і відмовив в позові.

Згідно зі ст. 43 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Верховний Суд констатує, що з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, керуючись принципом верховенства права, місцевий господарський суд та апеляційний суд в межах власних процесуальних повноважень мали можливість вжити заходів щодо встановлення фактичного розміру вказаних в позові збитків. Суди першої та апеляційної інстанції мали можливість призначити по справі експертизи для роз'яснення цього питання, витребувати необхідні відомості у органів слідства, але цього не зробили, чим припустилися неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що передача 24.10.2016 р. по кримінальному провадженню N 12016120020012132 на відповідальне зберігання комплексу будівель по вул. Мурманська, 13 "Д" в м. Кіровограді (де зберігалися товари, належні позивачу) є обставиною, яка викликає неможливість виконання договору складського зберігання, у зв'язку з чим зобов'язання по договору складського зберігання припинилися на підставі ст. 607 ЦК України.

Дані висновки апеляційного суду Верховний Суд вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та такими, що прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ст. 607 ЦК України. Доказів вилучення правоохоронними органами тих товарів, які позивач у позові зазначає як зниклі з вини зберігача, та визнання їх речовим доказом в кримінальному провадженні в матеріалах справи N 922/3639/16 не міститься, що свідчить про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про припинення зобов'язання відповідача у відповідності до статті 607 ЦК України у зв'язку з неможливістю його виконання.

Верховний Суд вважає також необґрунтованим ствердження суду апеляційної інстанції (з яким погодився Вищий господарський суд України) про те, що підставою для припинення зобов'язань по договору складського зберігання N 67 є визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження N 12016120020012132 як речових доказів складських приміщень по вул. Мурманська, 13 "Д". В постанові слідчого СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області Б. В. П від 24.10.2016 року (том справи 4 аркуш справи 220) йдеться про визнання речовим доказом нерухомого майна (як будівель, що мають значення речового доказу по кримінальному провадженню), а не товарно-матеріальних цінностей, що в них знаходяться. Апеляційний суд не дав належної оцінки цьому доказу. Отже, в даному випадку суд апеляційної інстанції припустився неповного дослідження суттєвих обставин справи, на що не звернув уваги Вищий господарський суд України в оскаржуваній постанові і що призвело до хибних висновків.

Суд апеляційної інстанції, зазначаючи про припинення зобов'язання відповідача у відповідності до статті 607 ЦК України, не дослідив та не надав оцінки тим обставинам справи, що факт нестачі товару був виявлений позивачем ще до прийняття постанови слідчого від 24.10.2016 р. про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів та передачі комплексу будівель, розташованих за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська, 13 "Д" на зберігання. Досліджуючи причинний зв'язок між подіями, апеляційний суд залишив поза увагою, що саме факт виявлення нестачі став причиною звернення позивача до правоохоронних органів та підставою порушення кримінального провадження N 12016120020012132, по якому і ухвалювалася слідчим вказана постанова.

Суд апеляційної інстанції констатував, що відсутність розпорядчого документу ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" щодо створення інвентаризаційної комісії для інвентаризації залишків товарів по договору N 67 є підставою для визнання неналежним доказом акту інвентаризації N 1 від 27 вересня 2016 року (у зв'язку з його невідповідністю вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року N 879 (Положення N 879)). Верховний Суд вважає такий висновок апеляційного суду передчасним з наступних підстав.

Апеляційний суд не надав належної оцінки тим обставинам справи, що в акті інвентаризації N 1 (том справи 1 аркуш справи 28-30) зазначено, що він складений комісією, до складу якої входили представники зберігача ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" і відмова представників зберігача від підписання цього акту в ньому зафіксована.

Забезпечуючи єдність судової практики у правозастосуванні положень статей 32 та 43 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., Верховний Суд констатує, що при дослідженні такого різновиду письмових доказів, як сумісний акт контрагентів за договором, належне складення якого неможливо без свідомих дій обох сторін господарського спору, суди повинні враховувати наступне. Особа, яка звинувачується контрагентом в порушенні господарського зобов'язання, може уникати дій, необхідних для складання документу в передбаченій законодавством формі з метою уникнення відповідальності в подальшому. Суд, оцінюючи такий доказ за своїм внутрішнім переконанням, повинен обов'язково враховувати таку можливість та брати до уваги не тільки форму і зміст документу, але і встановлювати та враховувати обставини, під час яких він складався.

Вищевказані факти свідчать про те, що суд першої інстанції, визначаючи в рішенні від 21 березня 2017 року розмір збитків в сумі 771296,09 грн., припустився неповного дослідження та з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до недостатньо обґрунтованих висновків. Суд апеляційної інстанції в постанові від 08 червня 2017 року також не в повному обсязі дослідив обставини справи, припустився порушень норм матеріального та процесуального права та дійшов до необґрунтованих висновків про необхідність відмови в позові.

Вищезазначені порушення не знайшли свого відображення в постанові Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2017 року, якою суд залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції про відмову в позові ТОВ "ТД "Нертус".

Між тим, розглядаючи касаційну скаргу по справі 912/3933/16 з аналогічними обставинами виникнення спору (позивач поклажодавець ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", відповідач зберігач ТОВ "Кіровоградінтерсервіс"), Вищий господарський суд України дійшов до інших висновків. В постанові від 24 жовтня 2017 року по справі N 912/3933/16 суд правильно визнав, що необхідність з'ясування належного розміру збитків та встановлення відповідності матеріалів інвентаризації вимогам чинного законодавства (в тому числі щодо їх оформлення) є підставою для повернення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Отже, Вищий господарський суд України в оскаржуваній постанові від 19 жовтня 2017 року по справі 922/3639/16, в порівнянні з постановою від 24 жовтня 2017 року по справі N 912/3933/16 припустився неоднакового використання норм процесуального права, неправильно їх застосувавши. Суд повинен був визнати, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи N 922/3639/16 припустилися порушень процесуального права, - а саме вимог ст. ст. 32 та 43 ГПК України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та, відповідно до пункту 3 частини1 ст. 1119 ГПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду касаційної скарги) направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

9. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви

Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених Розділом XII2 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р. меж перегляду судових рішень, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви та перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий дім Нертус".

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до вимог статті 11123 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

У порушення вимог статей 32 та 43 ГПК України суди не з'ясували дійсного розміру збитків та не з'ясували фактичних обставин оформлення матеріалів інвентаризації.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи, перешкоджає ухваленню нового рішення, отже, перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, з'ясувати всі обставини у справі, та належним чином, на підставі належних та допустимих доказів, дослідити та встановити повноту складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, з'ясувати належний розмір збитків.

Керуючись пп. 1 п. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р., статтями 11116, 11123, 11124, підпунктом "а" пункту 1 частини 2 статті 11125 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., Верховний Суд постановив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 червня 2017 року та рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2017 року у справі N 922/3639/16 в частині стягнення з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" 771296,09 грн. збитків скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року у справі N 922/3639/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий, суддя

О. О. Мамалуй

Суддя

О. М. Баранець

Суддя

І. В. Ткач




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали