ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 19 жовтня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Патрюка М. В., суддів - Гуменюка В. І., Лященко Н. П., Жайворонок Т. Є., Онопенка В. В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, Білоцерківського районного відділу ГУ МВС України у Київській області, третя особа - служба у справах дітей Білоцерківської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2009 року, встановила:

У червні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні будинком, виселення, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку.

Зазначали, що є власниками АДРЕСА_1, в якому мешкають двоє їхніх синів, а також їхня дочка, ОСОБА_8, із чоловіком, ОСОБА_9, (відповідачі у справі) та двома неповнолітніми дітьми. Відповідачі створюють їм неможливі умови для проживання, влаштовують гучні скандали, ображають їх, постійно погрожують розправою, що негативно впливає на стан їхнього здоров'я. У зв'язку з зазначеним вони неодноразово змушені були звертатися до органів внутрішніх справ, проте своєї поведінки відповідачі не змінили.

Відповідачі забезпечені житлом, мають на праві власності житловий АДРЕСА_2, однак спірний будинок залишати не бажають.

Посилаючись на зазначене, позивачі просили позов задовольнити, виселити відповідачів з належного їм на праві власності будинку без надання іншого житлового приміщення та зобов'язати Білоцерківський районний відділ ГУ МВС України у Київській області зняти ОСОБА_8 з реєстраційного обліку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2009 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково: усунуто перешкоди у користуванні АДРЕСА_1 Білоцерківського району Київської області шляхом виселення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із вказаного будинку без надання іншого житла. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалене рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі є членами сім'ї власників будинку, а тому відповідно до ст. 156 ЖК України мають рівне з ними право користуватися будинком. Звертаючись до суду з позовом про виселення, позивачі посилалися на ст. 391 ЦК України та ст. 150 ЖК України, проте зазначені норми закону не передбачають виселення колишніх членів сім'ї власника будинку. Виселяючи з інших підстав, суд вийшов за межі позовних вимог.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов їх без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін в даних правовідносинах та належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 156 ЖК України лише за згодою власника будинку член його сім'ї вправі вселити в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.

На порушення вимог ст. ст. 212 - 213 ЦПК України рішення апеляційного суду не містить будь-яких доказів на підтвердження законності вселення до спірного будинку відповідача ОСОБА_9, суд взагалі не з'ясував, на яких підставах відповідач вселився до будинку та чи надавалася йому власниками будинку згода на вселення, а тому висновки суду про його право на користування жилим приміщенням нарівні з власниками будинку є передчасними.

Не ґрунтуються на вимогах закону і висновки суду апеляційної інстанції в частині виходу суду першої інстанції за межі заявлених позовних вимог. Згідно зі ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 10, 31 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. Тому в разі посилання позивача не на ту норму закону, суд уточнює підстави позову й застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.

У порушення вищезазначених вимог закону ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд, належним чином не з'ясували підстави заявленого позивачами позову, норми права, якими вони регулюються.

Звертаючись до суду з позовом, свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що відповідачі систематично порушують правила співжиття, постійно влаштовують скандали, ображають їх, погрожують розправою, що робить неможливим проживання інших осіб у цьому будинку неможливим.

Згідно зі ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.

Отже, судами неповно з'ясовані обставини справи та не дана їм оцінка.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

З огляду на викладене ухвалені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасування, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали