ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 грудня 2011 року

Верховний Суд України в складі: головуючого - Онопенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г. (за участю: представника публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Вакуленко Олени Михайлівни; представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2), розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання припиненим договору застави, зняття заборони відчуження, виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна, встановив:

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим та згодом доповненим позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про усунення перешкод у розпорядженні власністю - автомобілем марки "HYUNDAI", 2006 року випуску, моделі "MATRIX" 1,5 D 5MT2, номерний знак НОМЕР_1; визнання припиненим договору застави вказаного автомобіля; зняття приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 заборони його відчуження; виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позивач зазначала, що 16 листопада 2007 року акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк") укладено з ОСОБА_4 договір відновлювальної кредитної лінії N 935/2-071, згідно з яким останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію в межах максимального ліміту кредитування в сумі 10 тис. гривень із кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 5 листопада 2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника за вказаним договором відновлювальної кредитної лінії 16 листопада 2007 року АКБ "Укрсоцбанк" укладено з ОСОБА_5 договір застави майна - автомобіля марки "HYUNDAI", 2006 року випуску, моделі "MATRIX" 1,5 D 5MT2, номерний знак НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 майновий поручитель ОСОБА_5 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер боржник ОСОБА_4.

У порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 позивач набула право власності на вказаний автомобіль (а. с. 14 - 15). Оскільки цей автомобіль обтяжений заставою, яка, на думку позивача, припинилася зі смертю майнового поручителя, ОСОБА_1 вважала, що її право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним майном порушено.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненими договір застави, укладений 16 листопада 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5, і встановлену зазначеним договором заборону відчуження автомобіля марки "HYUNDAI", 2006 року випуску, моделі "MATRIX" 1,5 D 5MT2, номерний знак НОМЕР_1. Зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити запис про заборону відчуження вказаного автомобіля з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року, скасовано рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 квітня 2011 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2011 року зазначену справу допущено до провадження.

У заяві про перегляд Верховним Судом України судового рішення ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 указує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ч. 1 ст. 523 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, і дослідивши доводи заявника, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для підтвердження підстав, установлених п. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_1 посилається на ухвалу Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду Полтавської області від 15 жовтня 2008 року про відмову в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором; ухвалу Верховного Суду України від 6 липня 2011 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року про відмову в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вищевказаних ухвалах Верховного Суду України, на які посилається ОСОБА_1, обґрунтовуючи підстави подання заяви до Верховного Суду України, суд вирішував спори з приводу правовідносин, що виникають із договорів поруки, їх припинення та відмовляв у задоволенні вимог про стягнення належних кредиторам грошових коштів за забезпеченими зобов'язаннями. Верховним Судом України висловлені правові позиції щодо застосування ст. ст. 523, 553, 554, ч. 3 ст. 559, ст. ст. 1216, 1218 ЦК України. Зокрема, зазначено, що внаслідок смерті фізичної особи, боржника за основним зобов'язанням, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням. Поручитель бере на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору замість боржника в разі смерті боржника, якщо в договорі поруки вказано про згоду поручителя відповідати за зобов'язаннями нового боржника. Порука припиняється в тій частині, в якій припиняється забезпечене нею зобов'язання, і поручитель повинен нести відповідальність перед кредитором у межах вартості спадкового майна.

У наведених судових рішеннях відсутні висновки судів про задоволення вимог щодо визнання припиненим договору застави у зв'язку зі смертю майнового поручителя та успадкування предмета застави його спадкоємцями. Судове рішення у справі N 2-2/2506/320/11 вмотивоване тим, що набуття права власності на предмет застави в порядку спадкування після смерті заставодавця не тягне припинення застави.

Таким чином, фактичні обставини та правові підстави для ухвалення судових рішень, наданих ОСОБА_1 для прикладу, не є порівняльною базою для неоднакового застосування норм матеріального права у справі, що розглядається. Зміст цих судових рішень є різним зі змістом судового рішення у справі, яка переглядається, та не може свідчити про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

За таких обставин Верховний Суд України відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст. ст. 355, 3603, 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про усунення перешкод у розпорядженні власністю, визнання припиненим договору застави, зняття заборони відчуження, виключення заборони відчуження з державного реєстру обтяжень рухомого майна відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

 

Головуючий

В. В. Онопенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. І. Косарєв

 

В. П. Барбара

 

О. В. Кривенда

 

І. С. Берднік

 

В. В. Кривенко

 

С. М. Вус

 

О. Т. Кузьменко

 

Л. Ф. Глос

 

Н. П. Лященко

 

Т. В. Гошовська

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Григор'єва

 

Л. І. Охрімчук

 

М. І. Гриців

 

М. В. Патрюк

 

В. С. Гуль

 

В. Ф. Пивовар

 

В. І. Гуменюк

 

П. П. Пилипчук

 

М. Б. Гусак

 

О. І. Потильчак

 

А. А. Ємець

 

Б. М. Пошва

 

Т. Є. Жайворонок

 

О. Б. Прокопенко

 

В. В. Заголдний

 

А. І. Редька

 

Г. В. Канигіна

 

Я. М. Романюк

 

М. Р. Кліменко

 

Ю. Л. Сенін

 

Є. І. Ковтюк

 

А. М. Скотарь

 

П. І. Колесник

 

Т. С. Таран

 

М. Є. Короткевич

 

О. О. Терлецький

 

О. А. Коротких

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали