ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02.02.2010 р.

N К-22149/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого, судді Горбатюка С. А. (доповідач), суддів: Весельської Т. Ф., Мироненка О. В., Смоковича М. І., Чумаченко Т. А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Вишківської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (далі - Вишівська сільська рада) до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_7 - представника ОСОБА_6 на постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року, встановила:

У березні 2006 року Вишківська сільська рада звернулася до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до Державного акту на право власності на землю у власності ОСОБА_6 перебуває земельна ділянка площею 0,64 га в с. Вишка, 5-а, Великоберезнянського району,

Проте під час перевірки дотримання земельного законодавства було встановлено, що ОСОБА_6 обніс огорожею значно більшу ділянку землі, встановивши на землях запасу ради огорожу та металевий гараж і користується землею без належних на то підстав.

Просила зобов'язати ОСОБА_6 усунути шляхом демонтажу самовільно збудованої огорожі та металевого розбірного гаражу перешкоди в користуванні земельною ділянкою на землях запасу Вишківської сільської ради в урочищі Рябатчена млака.

Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року, позов Вишківської сільської ради до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено повністю.

Зобов'язано ОСОБА_6 повернути та не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,34 га за рахунок земель запасу Вишківської сільської ради в урочищі Рябатчена млака шляхом демонтажу огорожі та металевого гаражу.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Вишківської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області судові витрати справі в сумі 47 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_7 -представник ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судами у справі прийняті з порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 1 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин передбачені пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Отже, органи місцевого самоврядування у випадках самовільного використання земельних ділянок юридичними чи фізичними особами мають право звертатися до суду з позовами про їх повернення, якщо вони заперечують проти визнання права власності на земельні ділянки за особами, які їх використовують самовільно, або у випадках, коли це порушує права інших осіб.

Таким чином, Вишівська сільська рада звернулася в суд з даним позовом як суб'єкт владних повноважень та діючи на виконання контролюючих функцій за дотриманням на її території земельного законодавства.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 12 листопада 1998 року Вишівською сільською радою, на праві особистої власності належить земельна ділянка площею 0,64 га в с. Вишка, 5-а Великоберезанського району Закарпатської області.

Комісією, створеною Вишівською сільською радою, при обстеженні земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6, було встановлено, що останній самовільно зайняв частину земель запасу ради, збільшивши земельну ділянку, яка передана йому у приватну власність, на 0,34 га та обніс її парканом. Конфігурація займаної земельної ділянки, якою він користується, не співпадає з конфігурацією земельної ділянки, зазначеної в Державному акті на право приватної власності на землю.

У зв'язку з порушенням земельного законодавства, а саме за самовільне захоплення земельної ділянки постановою начальника Великоберезнянського районного відділу земельних ресурсів Закарпатської області від 6 жовтня 2005 року ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 531 КУпАП та на нього накладено штраф в сумі 170 грн.

Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2005 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 2 лютого 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 до Великоберезнянського районного відділу земельних ресурсів Закарпатської області про скасування постанови відмовлено.

Таким чином, факт самовільного захоплення земельної ділянки знайшов своє підтвердження доказами.

Обставини у цій справі судами встановлені всебічно та повно, їх висновки ґрунтуються на чинному законодавстві.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин справи.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Колегія суддів не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при постановленні рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 - представника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року в адміністративній справі за позовом Вишківської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Судді:

С. А. Горбатюк

 

Т. Ф. Весельська

 

М. І. Смокович

 

О. В. Мироненко

 

Т. А. Чумаченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали