ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 15 червня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів: Балюка М. І., Охрімчук Л. І., Григор'євої Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4, про зобов'язання виділити земельну ділянку, встановила:

У лютому 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23 липня 2003 року він звернувся з письмовою заявою до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про надання йому позачергово земельної ділянки в адміністративних межах сільської ради для будівництва житлового будинку, оскільки він і його сім'я не забезпечені житлом. Він є постраждалим унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції категорії - 1, його малолітній син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства I групи, а тому він та його сім'я згідно з п. 20 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на позачергове забезпечення земельною ділянкою для будівництва житлового будинку, але Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області, всупереч вимогам Закону йому земельну ділянку не надала.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2009 року позов задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвали апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України розгляд справ, зокрема, у спорах, що виникають із земельних відносин, належить до компетенції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції категорії - 1, згідно з п. 20 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на позачергове забезпечення земельною ділянкою для будівництва житлового будинку, але Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області, всупереч вимогам Закону йому земельну ділянку не надала, чим порушила його права, установлені цим Законом, тому просив зобов'язати відповідача виділити йому земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з положень ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 177, 181, 324 ЦК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст. ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з фізичними особами у цивільні правовідносини. У таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі судам цивільної юрисдикції.

Виходячи з наведеного закриття провадження у справі є неправильним, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

М. І. Балюк

 

Л. І. Григор'єва

 

Л. І. Охрімчук

 

Ю. Л. Сенін

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали