ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 19 вересня 2011 року N 825

Про відмову у погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув:

проект наказу Міністерства юстиції України "Про деякі питання доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (далі - проект Наказу), а також документи, що додаються, надіслані листом Державної реєстраційної служби України від 11.08.2011 N 51-6/12.

За результатами здійснення аналізу проекту Наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановив:

проектом Наказу передбачається затвердити Порядок доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - проект Порядку).

Проте, зазначений проект Наказу не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на те, що розробником не дотримано його відповідності статтям 4, 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308 (далі - Методика).

Зокрема, в проекті Порядку передбачено, що доступ користувача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надається на платній основі на підставі договору, укладеного між таким користувачем та адміністратором Державного реєстру прав.

Водночас редакцією запропоновано, що за пошук відомостей у Державному реєстрі прав справляється плата в розмірі, що встановлюється Міністерством юстиції України.

Таким чином, за результатами ґрунтовного аналізу редакції проекту Порядку можна дійти висновку, що банк, який є користувачем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змушений буде платити двічі - перший раз під час підключення до реєстру та другий раз під час здійснення пошуку відомостей у реєстрі.

Водночас, розробником в проекті Порядку не надано визначення терміну "пошук відомостей у Державному реєстрі прав", що не дозволяє зрозуміти, за що справляється плата з користувача - за кількість звернень до реєстру, за процес пошуку відомостей користувачем чи за обсяг отриманої з реєстру інформації.

Зазначене призведе до додаткових фінансових витрат суб'єктів господарювання, що не узгоджується з політикою Уряду, спрямованою на усунення адміністративних перешкод на шляху ведення бізнесу та скорочення витрат суб'єктів господарювання.

Також, в проекті Порядку передбачено, що плата за доступ до реєстру та пошук в ньому відомостей встановлюється у розмірі, визначеному Міністерством юстиції України. Разом з тим, не зазначено, що розмір плати повинен відповідати економічно обґрунтованим витратам адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Слід зауважити, що Держкомпідприємництво послідовно відстоює позицію щодо зменшення фінансових та часових витрат суб'єктів господарювання на здійснення адміністративних процедур, що має спростити умови ведення господарської діяльності та сприятиме розвитку бізнесу.

Враховуючи вищезазначене, редакція проекту Порядку порушує статтю 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частинах:

- адекватності, тобто відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

- ефективності, оскільки розробником не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії надісланого на погодження регуляторного акту максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- збалансованості, оскільки розробником не доведено балансу інтересів громадян, суб'єктів господарювання і держави внаслідок реалізації проекту наказу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Методики розробок в аналізі регуляторного впливу при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначає причини та умови виникнення проблеми, обґрунтовує неможливість її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів.

Розробником в пункті 1 аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) зазначено, що підготовка регуляторного акту пов'язана з необхідністю встановлення порядку доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою користування інформацією про іпотеку.

Разом з цим, розробником не надано економічне обґрунтування щодо доцільності встановлення подвійної плати для користувача, як на етапі надання доступу до реєстру, так і за здійснення ним пошуку відомостей у реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Методики при визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи, оцінка кожного із способів, причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми, аргументи щодо переваги обраного способу.

Разом з тим, в пункті 3 АРВ розробником не наведено альтернатив досягнення цілей державного регулювання, зокрема не передбачено таку альтернативу, як справляння плати за користування реєстром одноразово на етапі надання користувачу доступу до реєстру.

Відповідно до пункту 10 Методики під час визначення показників результативності регуляторного акта розробник повинен обов'язково зазначати розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, а також рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Проте розробником проекту регуляторного акта при підготовці АРВ порушено вимоги статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та пункту 10 Методики, в розрізі відсутності належного визначення та обґрунтування показників результативності регуляторного акта.

Таким чином, аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства юстиції України "Про деякі питання доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та вимогам Методики щодо його належної підготовки.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства юстиції України "Про деякі питання доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

 

Перший заступник Голови -
голова ліквідаційної комісії

Г. М. Яцишина

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали