ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 3 жовтня 2011 року N 872

Про відмову у погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув:

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліків платних послуг, які надаються органами, установами та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, і розміру плати за їх надання" (надалі - проект Постанови) та документи, що додаються до нього, подані на погодження листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.08.2011 N 37-15-10/12249.

За результатами здійснення аналізу проекту Постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон) встановив:

Проектом Постанови пропонується затвердити переліки платних послуг, які надаються органами, установами та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, а також розмір плати за їх надання.

Проте, зазначений проект Постанови потребує доопрацювання та не може бути погодженими у запропонованій редакції з огляду на те, що розробником не дотримано відповідності даного проекту Постанови статтям 4, 5, 7 і 8 Закону.

Так, виходячи з редакції Додатку 3 до проекту Постанови, розробником пропонується затвердити перелік платних послуг, які надаватимуться установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби в сфері протиепізоотичних, лікувальних та профілактичних заходів, серед яких, зокрема:

- проведення обстеження з оформленням ветеринарних довідок про епізоотичний стан господарства;

- проведення обстеження з оформленням ветеринарних висновків на будівництво чи відведення земельних ділянок;

- проведення обстеження з оформленням дозволів на діяльність підконтрольних суб'єктів господарювання;

- обстеження та видача висновку на водозабір;

- оформлення страхового свідоцтва на загинувшу або вимушено забиту тварину з видачею протоколу розтину або акта на вимушений забій;

- ветеринарне обслуговування виставок собак і котів: реєстрація;

- ветеринарне обслуговування виставок екзотичних тварин: реєстрація;

- реєстрація та перереєстрація тварин;

- первинна та щорічна реєстрація бджолосімей.

Водночас, Додатком 4 до проекту Постанови пропонується затвердити перелік платних послуг, які надаватимуться установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби в сфері забою тварин і переробки продукції, серед яких, проведення інспектування операторів потужностей (об'єктів) підконтрольних ветеринарній службі для оформлення експлуатаційних дозволів.

Також, Додатком 9 до проекту Постанови передбачається затвердити перелік платних послуг, які надаватимуться Агентством з ідентифікації і реєстрації тварин, що входить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби (надалі - Агентство), серед яких, зокрема:

- послуги, пов'язані з проведенням реєстрації великої рогатої худоби (надалі - ВРХ);

- видача ветеринарної картки до паспорта ВРХ;

- внесення змін до Реєстру тварин;

- видача дубліката паспорта ВРХ;

- видача свідоцтва реєстрації свиней, коней, овець та кіз;

- видача дублікатів таких свідоцтв;

- видача паспорта коня;

- послуги щодо надання даних з бази реєстру: надання інформації, довідки;

- підключення до Єдиного реєстру тварин.

Вищезазначені платні послуги мають ознаки адміністративних послуг відповідно до Тимчасового порядку надання адміністративних послуг (надалі - Тимчасовий порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 N 737 "Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг" (надалі - Постанова N 737) в редакції від 11.10.2010 N 915.

Так, згідно з визначеннями задекларованими у редакції Тимчасового порядку, адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Адміністративний акт - це прийняте суб'єктом рішення індивідуальної дії, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків особи.

Таким чином, оскільки наведені платні послуги мають ознаки адміністративних, на них розповсюджується дія частини другої постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 N 33 "Деякі питання надання платних адміністративних послуг" та абзацу другого пункту 5 Постанови N 737.

Зокрема, узагальнюючи положення зазначених нормативно-правових актів, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади відповідно до своїх повноважень необхідно переглянути затверджені Кабінетом Міністрів України переліки платних послуг і у місячний строк внести пропозиції щодо їх розмежування на адміністративні та господарські, та після цього, внести на розгляд Кабінету Міністрів України проекти актів щодо затвердження переліків платних адміністративних послуг із зазначенням бюджетних установ, а також підприємств, установ та організацій і розмірів плати за надання зазначених послуг та оприлюднити такі переліки на офіційних веб-сайтах після їх затвердження.

Отже, даний проект Постанови є таким, що потребує суттєвого доопрацювання з безумовним дотриманням положень наведених вище постанов Кабінету Міністрів України.

Крім того, відповідно до вимог пункту 3 Тимчасового порядку, розміри плати за надання адміністративних послуг установлюються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат і Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 N 66 Кабінетом Міністрів України (надалі - Методика).

Однак, враховуючи відсутність розмежування запропонованих розробником платних послуг на адміністративні та господарські, можна зробити висновок, що собівартість наведених платних адміністративних послуг розраховувалась без урахування вимог Методики.

Таким чином, зазначаємо про необхідність розрахунку собівартості платних адміністративних послуг виключно за Методикою з обов'язковим урахуванням тільки економічно обґрунтованих витрат.

Разом з цим, слід зазначити, що Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, що входить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, яким також, виходячи з вищезазначеного, передбачається надання платних адміністративних послуг, є госпрозрахунковим підприємством, створеним з метою отримання прибутку.

Так, відповідно до частини першої статті 62 Господарського кодексу України (надалі - Кодекс) підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 63 Кодексу залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, такого виду як державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Проте, пунктом 5 Тимчасового порядку передбачено, що органи виконавчої влади можуть делегувати повноваження з надання адміністративних послуг лише бюджетним установам на підставі нормативно-правових актів.

Крім того, згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з цим, Закон України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" (надалі - Закон України) визначає організаційні і правові засади ідентифікації та реєстрації тварин з метою одержання оперативної та надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва та контролю за епізоотичною ситуацією в Україні.

Відповідно до статті 6 Закону України державне управління у сфері ідентифікації та реєстрації тварин здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики в межах повноважень, визначених цим Законом.

Як вже зазначалося вище, проектом Постанови передбачається, що Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, яке входить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби надаватиме адміністративні послуги, пов'язаних з веденням Єдиного державного реєстру тварин.

Однак, жодним Законом України Агентству не надано повноважень щодо здійснення наведеної вище функції на платній основі.

Крім того, відповідно до абзацу п'ятого пункту 157.10. статті 157 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України встановлюються лише переліки платних послуг, які можуть надаватися неприбутковими установами та організаціями, зареєстрованими згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Таким чином, послуги, які мають ознаки адміністративних, не можуть надаватися небюджетною установою, в даному випадку, ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".

Отже, даний проект Постанови розроблено з порушенням норм статті 5 Закону, в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються з діючими регуляторними актами, а також в частині викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Крім того, слід зазначити, що розробником за структурою аналіз регуляторного впливу (надалі - АРВ) до проекту Постанови складено відповідно до вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308.

Однак, враховуючи основну мету складання АРВ, якою є доведення оптимальності та ефективності запропонованого державного регулювання та викладену вище позицію Держкомпідприємництва з приводу редакції запропонованих розробником переліків платних послуг та розмірів плати за їх надання, зазначаємо про необхідність наведення в АРВ, зокрема:

- в пункті 4 АРВ прозорого алгоритму розрахунку розміру плати за надання послуг з обов'язковим урахуванням положень визначених нормативно-правових актів;

- в пункті 6 АРВ ґрунтовного аналізу витрат та вигод, особливо тих, що стосуватимуться суб'єктів господарювання з одночасним доведенням того, що вигоди превалюватимуть над витратами.

Крім того, АРВ до проекту Постанови потребує доопрацювання в частинах визначення показників результативності регуляторного акта, а також заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження його результативності.

Зокрема, при визначенні показників результативності регуляторного акта розробник повинен обов'язково зазначати розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, а також рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Також, під час визначення показників результативності регуляторного акта необхідно не тільки розкрити вищезазначені показники, а також доцільно навести декілька показників характерних саме для даного проекту Постанови, що дозволить в повній мірі відстежити результативність цього регуляторного акта протягом різних періодів після набрання ним чинності.

Крім того, розробником в пункті 9 АРВ відсутня інформація стосовно методів та виду даних проведення заходів відстеження результативності регуляторного акта, що не відповідає вимогам визначеним у Методиці відстеження результативності регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, та, відповідно, даний пункт не можна вважати розкритим.

Таким чином, розробником проекту регуляторного акта при підготовці АРВ порушено вимоги статті 8 Закону, оскільки відсутні аргументовані переваги обраного способу та механізму державного регулювання, не здійснено обґрунтованого доведення того, що досягнення запропонованих проектом Постанови цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також не визначено всіх показників результативності регуляторного акта за допомогою яких буде здійснюватися відповідне відстеження.

Окрім цього, згідно зі статтею 7 Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Однак, Міністерством аграрної політики та продовольства України даний проект регуляторного акта не внесений в план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік.

Таким чином, недодержання вимог щодо планування та оприлюднення належним чином планів роботи регуляторного органу є порушенням статті 4 Закону в частині прозорості та врахування громадської думки (відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності).

Отже, даний проект Постанови підготовлено з порушенням принципів державної регуляторної політики, визначені статтею 4 Закону, а саме:

- ефективності, оскільки розробником не вказано, яким чином буде забезпечене досягнення внаслідок дії прийнятого регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян, держави;

- збалансованості, оскільки належним чином не доведено, що зазначений проект Постанови забезпечить достатній баланс інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

Відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліків платних послуг, які надаються органами, установами та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, і розміру плати за їх надання".

 

Перший заступник Голови -
Голова ліквідаційної комісії

Г. М. Яцишина

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали