УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Островського Леоніда Івановича щодо офіційного тлумачення положення частини шостої статті 234 Кримінально-процесуального кодексу України

м. Київ
23 березня 2012 року
N 9-у/2012

Справа N 2-9/2012

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича - доповідача,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Островського Леоніда Івановича щодо офіційного тлумачення положення частини шостої статті 234 Кримінально-процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Кампа В. М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Островський Леонід Іванович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частини шостої статті 234 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до якої скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено Кодексом. Автор клопотання просить дати офіційне тлумачення словосполучення "на дії слідчого" в аспекті таких питань: "які саме дії слідчого можуть бути оскаржені до суду згідно з вимогами частини шостої статті 234 Кодексу; чи входять до поняття "дії слідчого" у розумінні цієї норми Кодексу дії щодо тривалого розслідування кримінальної справи".

Обґрунтовуючи свої твердження про неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції вказаного положення частини шостої статті 234 Кодексу, Островський Л. І. посилається серед іншого на постанови та ухвали судів загальної юрисдикції різних інстанцій, зокрема на ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим (далі - Апеляційний суд) від 31 травня 2011 року та від 9 червня 2011 року.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 21 березня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон), виходить з такого.

До повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України (пункт 2 частини першої статті 150 Основного Закону України).

Відповідно до Закону підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Конституційний Суд України в Ухвалі від 22 грудня 2011 року N 64-у/2011 (Ухвала N 64-у/2011) установив, що неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України є різне застосування одних і тих самих норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин.

Копії рішень судів загальної юрисдикції, долучені до конституційного звернення, свідчать про відсутність неоднозначного застосування цими судами положення частини шостої статті 234 Кодексу.

Так, розбіжності у позиціях Апеляційного суду (ухвали від 31 травня 2011 року та від 9 червня 2011 року) зумовлені тим, що в ухвалі від 9 червня 2011 року вказаний суд, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 щодо неконституційності окремих положень частини шостої статті 234 Кодексу, не застосував цю норму, вважаючи її такою, що втратила чинність в цілому.

Конституційний Суд України зазначає, що додані до конституційного звернення ухвали Апеляційного суду не є доказом неоднозначного застосування положень Конституції та законів України у розумінні статті 94 Закону, а перевірка їх законності не належить до повноважень Конституційного Суду України та має бути здійснена у порядку, визначеному процесуальним законодавством (стаття 150 Конституції України, стаття 14 Закону).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 2, 3 статті 45 Закону у зв'язку з невідповідністю конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом, та непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону, Конституційний Суд України ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Островського Леоніда Івановича щодо офіційного тлумачення положення частини шостої статті 234 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали