ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 лютого 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Кривенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - ВАТ) до Криворізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця), третя особа - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, про визнання протиправним рішення та його скасування, встановив:

У січні 2008 року ВАТ звернулося в суд із позовом до Митниці, в якому з урахуванням уточнених вимог просило визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови ВАТ у здійсненні митного оформлення товару згідно з вантажною митною декларацією від 24 січня 2008 року N 19383 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24 січня 2008 року N 113020000/2008/00134 (далі - картка).

Як на підставу для прийняття рішення про відмову у здійсненні митного оформлення товару Митниця посилалася на порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 88 Митного кодексу України (далі - МК) в частині ненадання відомостей, передбачених абзацом другим пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 (далі - Порядок).

ВАТ у позові зазначило, що така відмова Митниці є протиправною, оскільки вимоги законодавства, на які посилається відповідач, ним виконано, а ненадання інформації, що не вимагається законодавством, не може бути підставою для видачі картки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення Митниці.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2010 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року скасовано, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), позивач просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу на новий касаційний розгляд.

Заява ВАТ про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявник додав копії різних за змістом судових рішень (ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня та від 3 листопада 2009 року (Ухвала N К-3132/09)), в яких, на його думку, було неоднаково застосовано одні й ті ж самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, зазначив, що апеляційний суд не врахував вимоги статті 63 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI), якою заборонено надання відстрочки при сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ), а висновки суду стосовно того, що Митниця у картці відмови не посилається на положення Закону N 107-VI та те, що цей Закон взагалі не підлягає застосуванню до спірних відносин, не заслуговують на увагу.

У судових рішеннях, на які посилається позивач як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, вказується, що неможливість використання вексельної форми оплати ПДВ пов'язана з установленням факту наявності непогашених векселів платником податку або пов'язаними з ним особами. Посилання відповідача в судових засіданнях на вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою на 2008 рік заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у спірній картці наведені інші підстави відмови у митному оформленні товару.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстави вважати, що він неоднаково застосував положення статті 63 Закону N 107-VI або абзацу другого пункту 4 Порядку.

На думку Верховного Суду України, ухвалення різних за змістом рішень суду у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, в ухвалі, яка оскаржується, суд касаційної інстанції зазначив, що суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи правильність свого рішення, має право посилатися в суді також і на ті підстави, які суд не врахував при ухваленні рішення. Разом з цим в інших судових рішеннях касаційний суд посилався на те, що суб'єкт владних повноважень не може як на обґрунтування правомірності свого рішення посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваних рішень.

За правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 цього Кодексу Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому зазначеним Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень у справах адміністративної юрисдикції є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, а неоднаковість правозастосування положень матеріального права не підтвердилася, то заява ВАТ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2010 року не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

С. М. Вус

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

М. Б. Гусак

 

Т. В. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

О. А. Шаповалова

 

В. Ф. Школяров

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

Д. Д. Луспеник

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали