ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 21 жовтня 2011 року N 912

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув:

проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості діяльності страховиків)" /далі - проект Закону/ і документи, що додаються до проекту, надані на погодження листом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25.07.2011 N 8837/39-5.

За результатами здійснення аналізу проекту Закону та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановив:

представленим проектом регуляторного акта пропонується встановити обмеження щодо функціонування страхових компаній на страховому ринку в частині запровадження вимоги щодо єдиної організаційно-правової форми для страховиків - акціонерного товариства.

При цьому, пунктом 2 розділу II проекту Закону передбачається, що страховики, створені у формі повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, зобов'язані протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом привести свою організаційно-правову форму у відповідність з вимогами цього Закону.

Запропоновані зміни пояснюються необхідністю забезпечення прозорості та надійності діяльності страхових установ, а також намаганням адаптувати українське законодавство до європейських стандартів ведення страхового бізнесу та імплементувати практику деяких європейських країн.

Проте такий підхід обмежує чинні права та можливості вітчизняних суб'єктів господарювання при утворенні страхових компаній, які визначені в положеннях Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства".

Зокрема, частиною першою статті 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

В свою чергу, згідно зі статтею 84 цього ж Кодексу, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Закон України "Про господарські товариства" також передбачає існування в Україні п'яти організаційно-правових форм господарських товариств: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (частина третя статті 1 Закону).

Разом з тим, частиною першою статті 31 Господарського кодексу України, зокрема, визначено, що заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, визнається дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади.

Тобто, запровадження єдиної організаційно-правової форми для страхових компаній є обмеженням їх чинних законних прав та дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання (наприклад, фондових бірж, які окрім акціонерних товариств, можуть утворюватись також і у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

Крім того, наведений у аналізі регуляторного впливу законопроекту приклад трьох країн Європи (Польщі, Болгарії, Словаччини) не є достатньо показовим для страхового ринку України. У більшості економічно розвинутих та стабільних державах Європи та США, де страховий бізнес є сталим та розгалуженим, існують паралельно декілька можливих організаційно-правових форм  заснування страхових компаній (акціонерні товариства, командитні товариства, товариства з додатковою відповідальністю, кооперативи тощо), що надає можливість вибору і страховикам, і споживачам таких послуг.

Такої позиції дотримуються і більшість вітчизняних страховиків, за інформацією яких (зокрема, Ліги страхових організацій України) на українському ринку можна нарахувати 40 - 50 страхових компаній у формі товариства з додатковою відповідальністю, при цьому багато з них ведуть себе досить публічно і не викликають сумнівів з точки зору платоспроможності.

З іншої сторони, процедури реорганізації є досить затратними для страховиків, так само як і утримування акціонерного товариства є дорожчим, ніж утримання того ж товариства з додатковою відповідальністю. В кінцевому випадку все це може лягти на плечі споживачів, що не узгоджується з основною метою запропонованого державного регулювання - посилення захисту прав та інтересів страхувальників шляхом забезпечення більшої прозорості діяльності страховиків.

Окрім зазначеного, зауважуємо на відсутності в аналізі регуляторного впливу проекту Закону /далі - АРВ/ такого обов'язкового показника результативності регуляторного акта як розмір коштів та час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта.

Оскільки у разі прийняття пропонованих законопроектом змін витрати коштів та часу на зміну організаційно-правової форми будуть суттєвими, необхідним є всебічний аналіз прогнозних витрат страховиків по відношенню до очікуваних позитивних результатів внаслідок дії регуляторного акта, зокрема на основі фактичних та прогнозних кількісних показників, статистичних даних.

Натомість, згідно з пунктом 8 представленого АРВ, додаткові витрати коштів суб'єктами господарювання при виконанні регуляторного акта не передбачені.

Таким чином, запропоновані проектом Закону норми порушують статтю 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Крім того, розробником не дотримано принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 вищезазначеного Закону України, зокрема:

- ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- збалансованості - в частині недоведеного розробником забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Враховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

відмовити в погодженні проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості діяльності страховиків)".

 

Перший заступник Голови

Г. М. Яцишина

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали