ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 22 червня 2011 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Гуменюка В. І., суддів: Балюка М. І., Жайворонок Т. Є., Лященко Н. П., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року, встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у своєму домашньому господарстві утримував свиноматку, яка була поросна. 8 жовтня 2008 року дві кавказькі вівчарки ОСОБА_7 забігли до його двору, в якому утримувалася свиноматка, і нанесли їй численні укуси, унаслідок чого вона втратила багато крові та після отриманих травм абортувалася недоношеними плодами. За рекомендацією ветеринарного лікаря позивач вимушений був дорізати свиноматку, оскільки отримані нею травми були несумісні з життям. М'ясо свиноматки довелося викинути на скотомогильник через непридатність до споживання. ОСОБА_6 просив стягнути з ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 7830 грн.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2009 року залучено до участі у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як співвідповідачів.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 7 квітня 2009 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 7830 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України 1963 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_6 не надав доказів, що саме собаки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 завдали свиноматці несумісні з життям тілесні ушкодження, унаслідок чого її довелось дорізати.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. ст. 9, 12 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (далі - Закон) особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Дозволяється утримувати собак без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що власником собаки Садир породи кавказька вівчарка, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_7, а собаки Багіра породи кавказька вівчарка, ІНФОРМАЦІЯ_2, - дружина ОСОБА_7, ОСОБА_8. 8 жовтня 2008 року ОСОБА_7 вигулював зазначених собак без повідків і намордників. 9 жовтня 2008 року Олександрівською державною районною лікарнею ветеринарної медицини Кіровоградської області складено протокол розтину трупа тварини - свиноматки білої масті, віком 14 місяців, вагою 160 кг, власником якої є ОСОБА_6. Указаним протоколом установлено, що свиноматка утримувалася у дворі ОСОБА_6 на вигулі; 8 жовтня 2008 року власник звернувся до ветеринарного лікаря, посилаючись на укуси, рвані рани вуха, глибокі подряпини на тілі свиноматки та аборт, який викликав у неї кровотечу; тварині була надана екстрена допомога, але через пригнічення загального стану свиноматку довелося дорізати. Свиноматка мала 11 плодів. Указані пошкодження підтверджені протоколом, в якому також зроблено висновок про причину гибелі свиноматки - вимушений забій, викликаний загальним погіршенням стану тварини через утрату крові, пов'язану з абортуванням недоношених плодів після отриманих травм, нанесених хижою твариною.

Суду першої інстанції ОСОБА_7 пояснив, що 8 жовтня 2008 року собаки можливо погналися за кішкою чи собакою, а тому залишилися без його нагляду та супроводження. Після цього до нього приїхав ОСОБА_6 та вимагав забрати собак, які покусали свиню.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Оскільки судом установлено, що 8 жовтня 2008 року в порушення вимог Закону ОСОБА_7 вигулював собак без намордників і повідків, залишив їх без нагляду, що призвело до завдання шкоди майну ОСОБА_6, висновок апеляційного суду про те, що останній не надав суду доказів про спричинення шкоди собаками, які належать подружжю ОСОБА_7, є помилковим.

Апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 213, 214 і 303 ЦПК України взяв до уваги ті самі факти й обставини, але висновки цього суду не спростував та не врахував, що надані ОСОБА_6 на підтвердження позовних вимог докази відповідачами не спростовані.

Помилково скасувавши законне й обгрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення норм матеріального й процесуального права, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року скасувати, рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 7 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  

Головуючий

В. І. Гуменюк

Судді:

М. І. Балюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Н. П. Лященко

 

Ю. Л. Сенін

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали