ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 11 травня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Патрюка М. В., суддів - Гуменюка В. І., Охрімчук Л. І., Жайворонок Т. Є., Романюка Я. М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" (далі - ВАТ "Білоцерківський автобусний парк"), суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2008 року, встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_6 звернувся із позовом посилаючись на те, що 7 липня 2006 року о 15 годині 30 хвилин на нерегульованому перехресті вулиць Костянтинівська - Щекавицька в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті якої зіткнувся автобус марки ЛАЗ-695 НГ, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8 та автомобіль "Opel Astra Classic", номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням. ДТП відбулось з вини водія ОСОБА_8, який керуючи автобусом марки ЛАЗ-695 НГ, номерний знак НОМЕР_1, що належить ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" і використовувався для транспортних перевезень пасажирів, порушив Правила дорожнього руху України. У результаті зіткнення його автомобілю завдані механічні пошкодження, а йому - моральна шкода, які він просив стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки - ВАТ "Білоцерківський автобусний парк".

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" на користь ОСОБА_6 9807 грн. 27 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 350 грн. витрат на оплату експертизи, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 106 грн. 57 коп. оплаті судового збору, а всього 14293 грн. 84 коп.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2008 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року в частині відшкодування моральної шкоди змінено, стягнуто з ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" на користь позивача 1500 гривень моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" повинен відшкодовувати завдану відповідачеві шкоду, оскільки є власником джерела підвищеної небезпеки. Також на думку судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_8 перебував з відповідачем у фактичних трудових відносинах, хоча документально таке оформлено не було.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.

Суди залишили поза увагою те, що обставини, на які посилалися сторони свідчать про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участі двох джерел підвищеної небезпеки та що у такому випадку ці правовідносини регулюються ст. 1188 ЦК України, а не ст. 1187 ЦК України, яку вони застосували.

Не застосувавши належну правову норму суди замість з'ясування, відповідно до ст. 1188 ЦК України, питання з чиєї вини заподіяно шкоду, передчасно вирішили питання тільки з підстав відповідальності ВАТ "Білоцерківський автобусний парк", як володільця джерела підвищеної небезпеки.

Не відповідає наведеним нормам і висновок судів про те, що водій ОСОБА_8 під час дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах з ВАТ "Білоцерківський автобусний парк".

Суди не дали належної оцінки доводам ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" (а. с. 38 - 39) та договору між ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 (а. с. 40 - 47) про те, що за договором останній являється виконавцем із забезпечення перевезення пасажирів за маршрутами ВАТ, у тому числі з використанням ним (СПД) найманого працівника ОСОБА_8, як водія автобуса марки ЛАЗ-695 НГ, номерний знак НОМЕР_1, та взявшим на себе зобов'язання нести повну матеріальну відповідальність перед третіми особами за пошкодження майна в результаті дорожньо-транспортної пригоди (п. п. 3.1, 5.3).

Не перевірено судами й пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про те, що водій ОСОБА_8 виручені кошти з оплати проїзду пасажирів передавав представнику ВАТ "Білоцерківський автобусний парк", як орендну плату за користування СПД ОСОБА_7 транспортним засобом та з утриманням 20 % коштів, як оплату його праці з перевезення пасажирів.

Цим доводам суди оцінки не дали та не встановили хто був платником заробітної плати водія ОСОБА_8, тобто не встановили однієї з умов трудового договору - оплатності праці та суб'єктів цього договору.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Оскільки відсутні дані про укладення трудового договору або цивільно-правової угоди, суду слід вияснити підстави передачі автобуса ОСОБА_8, для з'ясування у подальшому його відповідальності згідно цивільного чи трудового законодавства.

Суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України не визначився з характером спірних правовідносин, не з'ясував на якій підставі спірний автомобіль мав одночасно перебувати у користуванні декількох осіб і яким порядком це відбувалось, хто мав зберігати службовий автомобіль, чи не проявило товариство, у даному випадку, недбалість та чи не є у них - ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" та ОСОБА_8 спільної вини, в залежності від ступеня якої вони мають відповідати спільно.

Отже, судом не з'ясовані всі обставини справи та не надано їм оцінки.

Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Л. І. Охрімчук

 

Я. М. Романюк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали