ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 23 березня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Патрюка М. В., суддів: Гуменюка В. І., Жайворонок Т. Є., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року, встановила:

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що в травні 2008 року головою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 відносно неї було незаконно порушено кримінальну справу за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яка в грудні 2008 року була закрита іншим суддею на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, унаслідок чого їй було завдано моральної шкоди.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ Державного казначейства України в АРК) 162500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ураховуючи положення п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію зазначеного Закону від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 та ГУ Державного казначейства України в АРК про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з його недоведеністю, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 15 ЦПК України, а передбачені законом підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди відсутні.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

При зверненні до суду з указаним позовом ОСОБА_6 зазначала, що моральна шкода їй завдана внаслідок незаконних дій голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7.

Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст. ст. 126, 129).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.

Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції України матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року N 8 "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

З огляду на викладене висновок судів про те, що позов ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, є помилковим.

За таких обставин судові рішення в частині позову ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі в цій частині - закриттю згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК України.

У решті - судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Керуючись ст. 336, ч. 1 ст. 340 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2009 року в частині позову ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Провадження у справі в частині позову ОСОБА_6 до голови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди закрити.

У решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. В. Патрюк

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали