ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12.05.2011 р.

N К-42815/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області про зобов'язання вчинити дії, встановила:

У вересні 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулося в суд із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області, в якому просило відшкодувати та стягнути понесені витрати по виплаті пенсій відносно сум державної адресної допомоги за червень - липень 2010 року у розмірі 299457,14 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач направив відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідачем з розбіжностями були підписані зазначені Акти та не включені суми виплаченої щомісячної державної адресної допомоги за період з червня 2010 року по липень 2010 року у розмірі 299457,14 грн., посилаючись на те, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не передбачене таке відшкодування.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послалися на ті обставини, що на відповідача не покладений обов'язок відшкодовувати витрати по адресній допомозі.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи спір між сторонами виник щодо відмови відповідача підписати акти взаємозвірки по відшкодуванню витрат, виплачених інвалідам внаслідок нещасного випадку у вигляді адресної допомоги.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Стаття 21 Закону дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Державна адресна допомога, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України N 265 від 26.03.2008 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, визначеного Законом.

За таких обставин, відповідач, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не має права прийняти до відшкодування суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, оскільки відшкодування відповідачем позивачеві таких витрат не передбачене Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" чи будь-яким іншим законом України.

Сумісною постановою N 5-4/4 від 04.03.2003 р. правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697).

Порядком визначений механізм відшкодування саме на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.

Згідно з Порядком управління Пенсійного фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах і містах у встановлений Порядком термін проводять звірку про визначення сум витрат і подають акт звірки головному обласному управлінню Пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Порядком термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню, і подають свою довідку, відповідно, до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.

Фонд соціального страхування на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійного фонду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вище зазначений порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки вказаний порядок підписання актів звірки розрахунків застосовується в разі відсутності спору.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти до відшкодування суми витрат на виплату і доставку державної адресної допомоги у розмірі 299457,14 грн. за період з червня по липень 2010 року.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

К. Г. Леонтович

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали