ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 лютого 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (далі - ТОВ) до Київської регіональної митниці Державної митної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправним рішення та його скасування, встановив:

У червні 2008 року ТОВ звернулося в суд з позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправними рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Митниці від 12 лютого 2008 року N КТ-100-0002-08 про визначення коду товару та його скасувати.

Позивач посилався на те, що заявив до митного оформлення імпортований товар - пальмову олію марки "Joma Shortening RBD Palm Oil 36/39 Premium Qualiti" - як рафіновану пальмову олію марки "Joma Shortening RBD Palm Oil 36/39 Premium Qualiti" без зміни хімічного складу, масова частка жиру та нелетких жиророзчинних речовин 99,9 % для виробництва продуктів харчування, яку він закупив згідно із контрактом від 20 грудня 2004 року N РО-01/05 і подав Митниці вантажну митну декларацію від 3 січня 2008 року N 100000006/8/241012, в якій зазначив код цього товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) - 1511 90 99 00. Під час проходження митного оформлення (контролю) відділ номенклатури Митниці прийняв рішення від 12 лютого 2008 року N КТ-100-0002-08, в якому визначив інший код того самого товару за УКТЗЕД - 1517 90 99 91.

ТОВ вважає, що Митниця невірно визначила код товару згідно з УКТЗЕД, який мав застосовуватися під час митного оформлення товару, і як наслідок, безпідставно відмовила в такому оформленні.

Окружний адміністративний суду м. Києва постановою від 16 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року та Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що митні органи розглянули документи, які надавалися позивачем для митного оформлення товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару за УКТЗЕД, відібрали зразки товару та направили їх до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи. За результатами проведених лабораторних досліджень були зроблені відповідні висновки, які й дали підстави для зміни коду товару.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування статті 313 Митного кодексу України (далі - МК) у подібних правовідносинах позивач просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу на новий касаційний розгляд.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що заявник додав копії різних за змістом судових рішень (ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 липня та 12 серпня 2010 року), в яких, на думку останнього, було неоднаково застосовано одну й ту ж саму норму матеріального права у подібних правовідносинах.

Заява ТОВ про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій зазначив, що відповідно до статті 313 МК митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

У судових рішеннях, на які посилається позивач як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, не наводиться іншого тлумачення статті 313 МК.

Стаття 313 МК встановлює повноваження митних органів в частині класифікації товарів і визначає, що їхні рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Ця норма права встановлює повноваження, а не спосіб, за допомогою якого здійснюється класифікація товарів митними органами.

Таке розуміння статті 313 МК висловлено як у рішенні, про перегляд якого подана заява, так і в рішеннях, які додані до заяви на підтвердження неоднакового застосування норми права.

Законодавством встановлений не один, а декілька способів, за допомогою яких митні органи здійснюють класифікацію товарів для митних цілей.

Посилання в заяві на те, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував статтю 313 МК, оскільки він визнав правомірними рішення суб'єктів владних повноважень, які у подібних правовідносинах застосовували різні способи класифікації товарів, не можна визнати обґрунтованими, бо право вибору способу класифікації товару належить митним органам.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстави вважати, що ним було неоднаково застосовано положення статті 313 МК.

Згідно з частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий 

В. В. Кривенко 

Судді: 

М. І. Балюк 

  

В. П. Барбара  

  

І. С. Берднік  

  

С. М. Вус  

  

Л. Ф. Глос  

  

Т. В. Гошовська  

  

Л. І. Григор'єва  

  

М. І. Гриців  

  

В. С. Гуль  

  

М. Б. Гусак  

  

А. А. Ємець  

  

Т. В. Жайворонок  

  

В. В. Заголдний  

  

Г. В. Канигіна  

  

М. Р. Кліменко  

  

Є. І. Ковтюк  

  

П. І. Колесник  

  

М. Є. Короткевич  

  

О. А. Коротких  

  

В. І. Косарєв  

  

О. В. Кривенда  

  

О. Т. Кузьменко  

  

Д. Д. Луспеник  

  

Н. П. Лященко  

  

В. Л. Маринченко  

  

В. В. Онопенко  

  

Л. І. Охрімчук  

  

П. В. Панталієнко  

  

М. В. Патрюк  

  

В. Ф. Пивовар  

  

П. П. Пилипчук  

  

О. І. Потильчак  

  

Б. М. Пошва  

  

О. Б. Прокопенко  

  

А. І. Редька  

  

Я. М. Романюк  

  

Ю. Л. Сенін  

  

А. М. Скотарь  

  

Т. С. Таран  

  

О. О. Терлецький  

  

Ю. Г. Тітов  

  

О. А. Шаповалова  

  

І. Б. Шицький  

  

В. Ф. Школяров  

  

А. Г. Ярема  

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали