ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.05.2010 р.

N Б-39/47-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого   - Удовиченка О. С., суддів - Міщенка П. К. (доповідач), Заріцької А. О., розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року у справі N Б-39/47-09 господарського суду Харківської області за заявою боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання банкрутом. В судовому засіданні взяли участь представники: - заявника: ліквідатора ОСОБА_5, - кредитор: - ВАТ "Морський транспортний банк" - Назаренко К. Г., встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2009 р. за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 порушено справу про банкрутство в порядку ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 10.03.2009 р. визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута ОСОБА_5 та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2009 р. (суддя - Швидкін А. О.) затверджено звіт ліквідатора про закінчення ліквідаційної процедури фізичної особи ОСОБА_4, затверджено витрати ліквідатора ОСОБА_5, визнано погашеними вимоги кредиторів боржника, що виникли до порушення провадження у справі, припинено провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року (колегія суддів у складі: головуючий Лакіза В. В., суддів: Пуль О. А., Фоміна В. О.) скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2009 року, справу направлено на стадію ліквідації до господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись з винесеною постановою Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2009 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 47 - 49 Закону про банкрутство та ст. ст. 33, 35, 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника звіту у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредитора, матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного господарського законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Втім, судом апеляційної інстанції зроблено вірні висновки, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Згідно статті 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Відповідно ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів.

Судом першої інстанції не було досліджено здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника та виконання ним своїх обов'язків під час ліквідаційної процедури, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно затверджені звіт ліквідатора та припинено провадження у справі.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд вірно в постанові зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінки майновому становищу боржника, у тому числі виходячи з вимог вказаної норми, не з'ясував його фінансове становище та не дотримано порядку продажу майна боржника, не виявлено усіх його майнових актів при формування ліквідаційної маси.

Крім того, господарським судом не було з'ясовано правовідносини боржника з його кредиторами, апеляційним судом вірно було зазначено, що відсутні докази вжиття заходів або неможливості виявлення дебіторської заборгованості, немає доказів наявності або відсутності укладених господарських договорів, платіжних або розрахункових документів, та ін.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

Касаційну скаргу Ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року у справі N Б-39/47-09 залишити без змін.

 

Головуючий

О. С. Удовиченко

Суддя

П. К. Міщенко

 

А. О.Заріцька

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали