ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 24.11.2011 р.

Справа N Б19/036-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Удовиченка О. С., суддів - Міщенка П. К., Поліщука В. Ю., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. у справі N Б19/036-11 господарського суду Київської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Стандарт Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" про визнання банкрутом (в судовому засіданні взяли участь представники: ТОВ "Фондова компанія "Стандарт Капітал" - Мишастий А. О., Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" - не з'явився, арбітражний керуючий Швачка С. В.), встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2011 порушено провадження у справі N Б19/036-11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Стандарт Капітал" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачко Сергія Васильовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 09.02.2010 р.), заборонено службовим особам боржника та уповноваженим ними особам укладати без згоди розпорядника майна угоди, якими передбачається відчуження активів боржника (рухомого чи нерухомого майна), заборонено власникові боржника будь-які дії по реорганізації або ліквідації боржника, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Стандарт Капітал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу в частині введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий Гарник Л. Л., судді Верховець А. А., Іваненко Я. Л.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Стандарт Капітал" задоволено частково.

Ухвалу господарського суду Київської області від 13.05.2011 у справі N Б19/036-11 скасовано в частині призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича, усунено арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича від виконання повноважень розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" у справі N Б19/036-11.

Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" у справі N Б19/036-11 арбітражного керуючого Шандрука Олександра Тихоновича.

Припинено апеляційне провадження в частині оскарження ухвали господарського суду Київської області від 13.05.2011 у справі N Б19/036-11 в частині введення процедури розпорядження майном боржника.

Справу N Б19/036-11 повернуто до господарського суду Київської області.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Швачка С. В. просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 скасувати, ухвалу господарського суду Київської області від 13.05.2011 залишити без змін. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 31, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 43, 84 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі ст. 31 вказаного вище Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 13.05.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Швачку С. В.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції, скасував ухвалу в частині призначення розпорядника майна, посилаючись при цьому на те, що суд ухилився від розгляду клопотання ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шандрука О. Т. та заяви останнього, який також претендував на призначення розпорядником майна.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції запропоновану ініціюючим кредитором кандидатуру взагалі не розглядав, а одразу призначив розпорядника майна на власний розсуд, чим порушив приписи Закону про банкрутство.

Апеляційний господарський суд, розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого Шандрука О. Т. встановив, що останній не є заінтересованою собою стосовно боржника та кредиторів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих, вищу економічну освіту; його кандидатура відповідає усім організаційним та технічним вимогам щодо виконання обов'язків розпорядника майна. При цьому, обставин передбачених п. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ході судового засідання встановлено не було, а тому призначив ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" у справі N Б19/036-11 арбітражного керуючого Шандрука Олександра Тихоновича.

Мотивів відхилення кандидатури розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 09.02.2010 р.), апеляційним господарським судом не наведено.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають повній мірі відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства на підставі наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна тощо.

Вказані норми кореспондуються із положеннями частин 1,2 ст. 13 Закону про банкрутство, якими встановлено, що з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій у підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

З аналізу вказаних норм ст. ст. 2, 11, 13 Закону про банкрутство вбачається, що право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого належить кредиторам (якщо боржник не відноситься до підприємств, частка держави у статутному фонді яких перевищує 25 % - ст. 2 Закону про банкрутство), а остаточний висновок щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника здійснюється господарським судом.

Розпорядник майна (п. 1 ст. 13 Закону про банкрутство) може бути призначений господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні.

Керуючись вказаними нормами та враховуючи, що Підприємством, як ініціюючим кредитором у справі, було використано надане йому згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого Шандрука О. Т. для призначення розпорядником майна Боржника, заява та ліцензія якого відповідно до вимог вказаних статей також міститься у матеріалах справи, так і сам арбітражний керуючий Швачка С. В. подав відповідну заяву про призначення його розпорядником майна боржника, то суд першої інстанції повинен розглянути кожну вказану кандидатуру арбітражного керуючого на предмет її відповідності вимогамст. ст. 31, 13 Закону про банкрутство та призначити розпорядником майна.

Отже, згідно норм Закону про банкрутство правом запропонувати кандидатуру розпорядника майна наділені кредитори, а право вибору кандидатури розпорядника майна належить суду.

Суду належить лише право вибору кандидатури розпорядника майна, за умови відповідності запропонованих кандидатур вимогам ст. 31 Закону про банкрутство.

Отже, вирішення судом питання про призначення розпорядника майна боржника без розгляду всіх кандидатур арбітражних керуючих, а лише запропонованої ініціюючим кредитором, є порушенням порядку призначення розпорядника майна, встановленого нормами Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Вищевказане свідчить, що судами допущені порушення вимогст. ст. 47, 43 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, розглянути справу у відповідній частині з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині призначення розпорядника майна підлягають скасуванню, як незаконні та необґрунтовані, а справа у цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 та ухвалу господарського суду Київської області від 13.05.2011 року в частині призначення розпорядника майна Швачки С. В. у справі N Б19/036-11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд в частині призначення розпорядника майна боржника до господарського суду Київської області.

 

Головуючий:

О. С. Удовиченко

Суддя:

П. К. Міщенко

Суддя:

В. Ю. Поліщук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали