ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Потильчака О. І., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глос Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2011 року в справі N 16/87/09-21/134/09 за заявою ФОП ОСОБА_1 про визнання банкрутом, встановив:

У травні 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання його банкрутом відповідно до статей 7, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

В обґрунтування заяви ФОП ОСОБА_1 посилався на значну заборгованість перед кредиторами, загальна сума якої становить 8261946 грн., і неспроможність її погасити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 6 травня 2009 року заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду і порушено провадження в справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на майно боржника.

Постановою господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2009 року ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов'язано вчинити певні дії.

При цьому судом першої інстанції установлено, що загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами складає 1105595,50 грн. і оскільки зазначені вимоги визнаються самим боржником, тому вони є безспірними відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 7 жовтня 2010 року затверджено звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1; провадження в справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 лютого 2011 року постанову господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 7 жовтня 2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 червня 2011 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 лютого 2011 року, постанову господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2009 року та ухвалу цього ж суду від 7 жовтня 2010 року скасовано, провадження в справі припинено.

При цьому суд касаційної інстанції виходив із того, що звертаючись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржник повинен надати докази на підтвердження його неплатоспроможності (частина третя статті 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (частина п'ята статті 7 Закону про банкрутство), однак додані до заяви ФОП ОСОБА_1 докази на підтвердження його неплатоспроможності (копії договорів позики, розписки про отримання коштів, претензії кредиторів) відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство не можна вважати доказами, які підтверджують безспірність вимог кредиторів, оскільки зазначені документи не є виконавчими або розрахунковими, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2011 року з підстав, передбачених пунктом 1 статті 11116 ГПК України, ФОП ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції абзацу 8 статті 1, статей 47 - 49 Закону про банкрутство.

На обґрунтування заяви додано постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2010 року в справі N Б-39/221-09 (Постанова N Б-39/221-09).

За результатами розгляду касаційної скарги в цій справі, Вищий господарський суд України, застосувавши ті самі норми матеріального права, висловив правову позицію про те, що звернення із заявою про порушення справи про банкрутство безпосередньо самим боржником свідчить про визнання ним обставин наявності безспірних кредиторських вимог, тому на момент звернення до господарського суду із відповідною заявою не вимагається подання доказів його неплатоспроможності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 47 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Частиною третьою статті 6 цього Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу восьмого статті 1 Закону про банкрутство безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

Оскільки під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, боржником не надано доказів, які підтверджують наявність ознак його неплатоспроможності, тому суд касаційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження в справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду цієї справи, не підтвердилися, то в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

О. І. Потильчак

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали