ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 квітня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Шицького І. Б., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Гриціва М. І., Гусака М. Б., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., розглянувши (за участю представників: арбітражного керуючого ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" - Файнгольд І. Д., суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 - ОСОБА_37) заяви ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38, про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 до ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", третя особа із самостійними вимогами - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_38, про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна дійсними і визнання права власності, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38 до ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_36, про витребування майна, встановив:

У лютому 2009 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_36 заявлено позов до ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", в якому позивач просить визнати дійсними договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості N 4/2007 від 28 грудня 2007 року та договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості N 6/2007 від 30 грудня 2007 року, укладені з відповідачем.

Одночасно позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: галереї (літ. "Б"), адміністративно-побутового корпусу (літ. "В"), складу (літ. "Г"), прохідної (літ. "Д"), підстанції (літ. "Е"), сировинного майданчика, обладнаного козловим краном (інв. N 16), пожежного резервуару (інв. N 28), водонапірної башти (інв. N 16), каналізаційної насосної станції (інв. N 36), внутрішньомайданчикової кабельної мережі (інв. N 52), не майданчикової кабельної мережі (інв. N 51), кабельної лінії (інв. N 54), внутрішньомайданчикової мережі водопроводу та каналізації (інв. N 55), каналізаційного колектору (інв. N 58), цеху (літ. "Ж"), гаражу (літ. "З"), складу (літ. "Л"), складу (літ. "М"), насосної (літ. "П").

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про ухилення товариства від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених з ним, у зв'язку з чим він просить суд відповідно до ст. 220 ЦК України визнати дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ним право власності на нерухоме майно, що є предметом даних договорів.

Крім того, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_38 до господарського суду подано клопотання про вступ у справу N 2-17/604-2009 у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, в якій він просить суд витребувати від ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та передати йому нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 що складається з: галереї (літ. "Б"), адміністративно-побутового корпусу (літ. "В"), складу (літ. "Г"), прохідної (літ. "Д"), підстанції (літ. "Е"), сировинного майданчика, обладнаного козловим краном (інв. N 16), пожежного резервуару (інв. N 28), водонапірної башти (інв. N 16), каналізаційної насосної станції (інв. N 36), внутрішньомайданчикової кабельної мережі (інв. N 52), не майданчикової кабельної мережі (інв. N 51), кабельної лінії (інв. N 54), внутрішньомайданчикової мережі водопроводу та каналізації (інв. N 55), каналізаційного колектору (інв. N 58).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_38 вказав про неналежне виконання ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" своїх зобов'язань за інвестиційним договором від 20 серпня 2006 року, укладеним з ним, в частині передачі йому нерухомого майна відповідно до актів приймання-передачі від 29 грудня 2006 року.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2010 року в позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 відмовлено повністю, в позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38 відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2010 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2010 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 задоволено. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2010 року залишено без зміни.

В основу постанови касаційного суду покладено висновки про те, що суд відповідно до положень ст. 220 ЦК України може визнати договір дійсним за умови, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_38 в порядку ст. 11119 ГПК України подано заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 220, 640, 657 ЦК України у правовідносинах, що виникають при ухиленні стороною від нотаріального посвідчення договору та визнання судом такого договору дійсним.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявниками надано постанови Вищого господарського суду України від 10 червня 2010 року у справі N 2-5/1263.1-2008, від 10 червня 2010 року у справі N 2-5/1478.1-2009, від 17 березня 2009 року у справі N 15/261(1/445-21/71), від 7 квітня 2010 року у справі N 16-07-11-05/482, від 18 березня 2010 року у справі N 2-5/2497.1-2009 (Постанова N 2-5/2497.1-2009(2-4/10793-2008)) в яких висловлено, зокрема, правову позицію про те, що в разі недодержання сторонами вимог закону про обов'язкову державну реєстрацію договору такий договір не породжує прав та обов'язків для його сторін і не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України, оскільки такий правочин відповідно ст. 210 ЦК України вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27 січня 2011 року у справі N 2-17/604-2009 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року.

Ухвалами Верховного Суду України від 21 березня 2011 року:

- відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009,

- витребувано матеріали справи,

- доручено голові Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 220, 657 ЦК України у правовідносинах, що виникають при ухиленні стороною від нотаріального посвідчення договору та визнання судом такого договору дійсним,

- визначено Міністерство юстиції України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання ст. ст. 220, 657 ЦК України у правовідносинах, що виникають при ухиленні стороною від нотаріального посвідчення договору та визнання судом такого договору дійсним.

22 березня 2011 року до Верховного Суду України надійшло клопотання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38 про відмову від заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009.

Верховним Судом України клопотання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38 про відмову від заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 задоволено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 14 березня 2007 року між ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_36 укладено інвестиційний договір за умовами якого суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_36 як інвестор санації товариства отримав право на отримання активів боржника на загальну суму інвестицій чи на фактичну суму виконаних інвестиційних зобов'язань.

Протоколом N 16 засідання комітету кредиторів ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" від 24 грудня 2007 року визначено, що майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 що складається з: нежитлового приміщення, складу (літ. "Г") загальною площею 1296,0 кв. м, сировинного майданчика, обладнаного козловим краном загальною площею 4050 кв. м, підстанції (літ. "В"), пожежного резервуара, свердловини (водонапірна башта), каналізаційної насосної станції, внутрішньомайданчикових кабельних мереж, кабельної лінії, внутрішньомайданчикових мереж водопроводу та каналізації, каналізаційного колектору, галереї (літ. "Б"), прохідної (літ. "Д"), не підлягає продажу на відкритих торгах, а передається кредитору - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_36 за договором купівлі-продажу.

28 грудня 2007 року з урахуванням протоколу комітету кредиторів ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" N 16 від 24 грудня 2007 року, між ліквідатором ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_36 було укладено договір N 4/2007 купівлі-продажу об'єктів нерухомості, за умовами якого суб'єкту підприємницької діяльності передано майно, а саме: галерею (літ. "Б"), адміністративно-побутовий корпус (літ. "В"), склад (літ. "Г"), прохідну (літ. "Д"), підстанцію (літ. "Е"), сировинний майданчик, обладнаний козловим краном (інв. N 16), пожежний резервуар (інв. N 28), водонапірну башту (інв. N 16), каналізаційну насосну станцію (інв. N 36), внутрішньомайданчикові кабельні мережі (інв. N 52), не майданчикові кабельні мережі (інв. N 51), кабельну лінію (інв. N 54), внутрішньомайданчикові мережі водопроводу та каналізації (інв. N 55), каналізаційний колектор (інв. N 58).

Спірне майно було передано товариством суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_36 за актом приймання-передачі майна 28 грудня 2007 року.

Одночасно господарськими судами встановлено, що відповідно до протоколу N 18 засідання комітету кредиторів ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" від 30 грудня 2007 року на підставі положень інвестиційного договору від 14 березня 2007 року прийнято рішення, що майно, яке складається із рухомого майна на балансі Роздольненської СПМК-76, будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме: цех (літ. "Ж"), гараж (літ. "З"), склад (літ. "Л"), склад (літ. "О"), склад (літ. "М"), насосна (літ. "П") та Октябрське СПМК-71, Ленінське СХРУ-74 і кран-балки 3 тн. - 4 шт., не підлягає продажу на відкритих торгах, а передається кредитору - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_36 за договором купівлі-продажу.

30 грудня 2007 року з урахуванням протоколу комітету кредиторів ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" N 18 від 30 грудня 2007 року між ліквідатором ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_36 було укладено договір N 6/2007 купівлі-продажу об'єктів нерухомості, а саме: цеху (літ. "Ж"), гаражу (літ. "З"), складу (літ. "Л"), складу (літ. "О"), складу (літ. "М"), насосної (літ. "П").

При цьому, господарськими судами встановлено, що майно було передано товариством суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_36 за актом приймання-передачі майна 30 грудня 2007 року.

Предметом спору за позовними вимогами суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36 є визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання за ним права власності на придбане за договорами майно з підстав ухилення товариством від нотаріального посвідчення даних договорів.

Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Таким чином, апеляційний господарський суд, рішення якого залишено без зміни касаційним судом, дійшов помилкового висновку про можливість застосування положень ст. 220 ЦК України та визнання спірних договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості дійсними, оскільки останні підлягають державній реєстрації і є вчиненими з моменту її проведення.

Аналогічну правову позицію про те, що правила ст. 220 ЦК не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки, висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 17 березня 2009 року у справі N 15/261(1/445-21/71) за позовом ТОВ "Центр Бізнес Сервісу" до ТОВ "Редакція "Галицькі контракти", треті особи - ВАТ КБ "Надра", ПМП "Зільник", про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, в перегляді якої ухвалою Верховного Суду України від 28 травня 2009 року відмовлено.

Разом з тим, при вирішенні спору господарськими судами встановлено, що на виконання плану санації боржника 20 серпня 2006 року у процедурі санації між ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж", в особі керуючого санацією Біди В.А. та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_38 укладено інвестиційний договір, за умовами якого інвестор взяв зобов'язання погашення конкурсної (відповідно до Реєстру вимог кредиторів) заборгованості та поточної заборгованості перед бюджетами та іншими цільовими фондами, з метою відновлення платоспроможності боржника в обмін на його майнові права.

29 грудня 2006 року між ВАТ "Кримспецсільгоспмонтаж" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_38 були складені акти приймання-передачі майна, а саме: нежитлового приміщення "АБК", (літ. "В"), нежитлового приміщення складу (літ. "Г"), сировинного майданчику, обладнаного козловим краном, підстанції (літ. "Е"), пожежного резервуару, водонапірної башти (інв. N 16), каналізаційної насосної станції, внутрішньомайданчикових кабельних мереж, не майданчикових кабельних мереж, кабельної лінії, внутрішньомайданчикових мереж водопроводу та каналізації, каналізаційного колектору, галереї (літ. "Б"), прохідної (літ. "Д").

Одночасно господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 3.5 інвестиційного договору інвестор зобов'язався передати, а товариство прийняти від інвестора всі фінансові та матеріальні ресурси в строки, визначені у графіку плану санації, проте суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_38 зобов'язань за інвестиційним договором в частині внесення всієї суми грошових коштів та у визначені графіком плану санації строки не здійснено.

Отже, господарський суд, з висновками якого в цій частині погодився апеляційний господарський суд, рішення якого залишено без зміни касаційним судом, дійшов законного і обґрунтованого висновку, що, не виконавши свої зобов'язання за інвестиційним договором у процедурі санації боржника, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_38 як інвестор не набув права власності на майно.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, прийнята внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права в частині залишення без зміни постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2010 року в частині задоволення позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36. Справа в цій частині підлягає направленню на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Підстави для скасування постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 в частині залишення без зміни постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2010 року, якою рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін в частині відмови в позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_38, відсутні.

Керуючись ст. ст. 11114 - 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

заяву відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж" задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 11 листопада 2010 року у справі N 2-17/604-2009 в частині залишення без зміни постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2010 року в частині задоволення позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_36. Справу в цій частині направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

  

Головуючий

І. Б. Шицький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

М. Б. Гусак

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

  

* * *

Правова позиція N 3-28гс1

Правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали