ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.11.2011 р.

Справа N 17/5025/55/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Гончарука П. А., суддів: Стратієнко Л. В., Кондратової І. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року у справі N 17/5025/55/11 за позовом приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації про визнання договору недійсним (за участю представників сторін: від позивача - Мазурчак В. М., Сапьолкіна, відповідача - не з'явився, прокуратури - не з'явився), встановив:

У січні 2011 року приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулось до господарського суду із позовом до Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації про визнання недійсним укладеного між сторонами договору N 3 надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету від 19 вересня 2008 року.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 8 лютого 2011 року (суддя - В. Димбовський) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року (головуючий - С. Дужич, судді - М. Юрчук, К. Огороднік) рішення місцевого господарського суду скасовано, а провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

У касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року, залишивши у силі рішення господарського суду Хмельницької області від 8 лютого 2011 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України N 1010-р від 28.07.2008 року "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", 12.08.2008 року головою Хмельницької обласної державної адміністрації підписано розпорядження N 428/2008-р "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 року на території Хмельницької області", яким зобов'язано спрямувати кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області. На голів відповідних райдержадміністрацій покладено обов'язок визначити розпорядника по використанню цих коштів.

Вказаним розпорядженням визначено розподіл коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, зокрема, приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" вирішено виділити кошти в сумі 457800,00 грн.

У відповідності до розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації N 428/2008-р від 12.08.2008 року Чемеровецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області винесено розпорядження за N 384/2008-р від 18.08.2008 року, яким, зокрема, управління агропромислового розвитку райдержадміністрації визначено розпорядником коштів, виділених з резервного фонду державного фонду на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у червні - липні 2008 року.

Згідно додатка N 1 про розподіл коштів приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" вирішено виділити з резервного фонду держбюджету 457800,00 грн.

На виконання розпорядження Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області N 384/2008-р від 18.08.2008 року 19.09.2008 року між Управлінням агропромислового розвитку Чемеровецької райдержадміністрації (надавач коштів) та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (отримувач коштів) укладено договір N 3 надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету.

Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що надавач коштів надає, а отримувач коштів отримує кошти в сумі 457800,00 грн., виділені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України N 1010-р від 26.07.2008 р. "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Хмельницькій області для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, садівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників".

Відповідно до п. 1.2 договору отримувач коштів зобов'язаний використати кошти на придбання матеріальних ресурсів згідно розпорядження Кабінету Міністрів України N 1010-р від 26.07.2008 р.

Умовами договору передбачено строки, порядок, умови надання коштів та контролю за їх використанням, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, а також інші умови щодо вирішення спорів, дії договору.

Зокрема, у договорі визначено, що кошти надаються отримувачу через відділення державного казначейства у Чемеровецькому районі до 1 листопада 2008 року шляхом перерахування коштів напряму отримувачу коштів, а одержання матеріальних цінностей отримувачем коштів від надавача буде здійснено за умови наявності звернень сільгоспвиробників та договору лише надавачем коштів і отримувачем коштів (п. 2, п. п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що отримувач коштів зобов'язується повернути надані кошти повністю до 1 вересня 2009 року.

Грошові кошти на часткову компенсацію втрат внаслідок стихії у розмірі 457800,00 грн. приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" отримані, про що свідчить платіжне доручення N 2484 та банківська виписка з особового рахунку за 25.09.2008 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив із того, що метою укладення договору надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету N 3 від 19 вересня 2008 року між Управлінням агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації та приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" було виконання покладених на виконавчу владу повноважень у сфері ліквідації наслідків стихійного лиха. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

На думку господарського суду апеляційної інстанції наведене свідчить про те, що предметом даного спору є вимога про визнання недійсним договору, який за своєю правовою природою є адміністративним.

Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, в особі того чи іншого конкретного органу, наділеного владними управлінськими повноваженнями. У свою чергу метою цивільно-правових договорів є задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ.

Однак, із такою позицією суду погодитись не можна, виходячи із такого.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди (пункт 14 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства).

Характерною особливістю адміністративних договорів є те, що вони укладаються у зв'язку з реалізацією функцій управління здебільшого між учасниками так званих горизонтальних управлінських відносин, які, будучи носіями владних повноважень, є юридично рівними і не знаходяться в підпорядкуванні один одному. Це можуть бути договори про делегування владних повноважень від одного органу до іншого (наприклад, повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування). При цьому таке делегування, яке до того ж можливе лише у випадках, передбачених законом, не порушує юридичної рівності сторін.

Однак, зі змісту оспорюваного договору вбачається, що він є джерелом цивільних правовідносин сторін, що стосуються надання позивачеві грошових коштів і повернення їх останнім у визначений договором строк.

При цьому жодних владних управлінських функцій при укладенні договору відповідач не здійснював, оскільки сторони діяли, виходячи із принципу вільного волевиявлення.

Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю суб'єкта владних повноважень, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права і дійшов помилкового висновку про те, що оспорюваний договір є адміністративним, а спір підлягає розгляду у суді адміністративної юрисдикції.

Пунктом 3 частини 1 статті 1119 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року у справі N 17/5025/55/11 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.

 

Головуючий, суддя

П. Гончарук

Суддя

Л. Стратієнко

Суддя

І. Кондратова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали