ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.03.2012 р.

Справа N 5023/7749/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Гончарука П. А., суддів - Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В. (з участю представників: позивача - не з'явився, відповідачів - не з'явились, прокуратури - Громадський С. О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 р. у справі N 5023/7749/11 за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Харківської міжрайонної організації Українського товариства мисливців та рибалок, товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець ЛТД" про визнання договору недійсним, встановив:

У вересні 2011 р. прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах Харківської обласної ради про визнання недійсним договору про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, укладеного між Харківською обласною організацією УТМР, Харківською міжрайонною організацією УТМР та ТОВ "Мисливець ЛТД" 25.09.2008 р., посилаючись на те, що він є удаваним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2011 р. (суддя Калініченко Н. В.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. (головуючий - Бондаренко В. П., судді - Камишева Л. М., Медуниця О. Є.) рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2011 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, укладений 25.09.2008 р.

В касаційній скарзі відповідач ТОВ "Мисливець ЛТД", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р., залишивши в силі рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2011 р.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.

У справі оголошувалася перерва з 14.03.2012 р. до 21.03.2012 р.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, рішенням Харківської обласної ради від 29.09.98 р. Харківській обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок для ведення мисливського господарства надані у користування мисливські угіддя, внаслідок чого вона набула відповідно до вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання" статусу користувача мисливських угідь.

20.05.2008 р. між Харківською обласною організацією УТМР та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було укладено договір про умови ведення мисливського господарства відповідно до вимог ч. 3 ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

25.05.2008 року Харківською обласною організацією УТМР та Харківською міжрайонною організацією УТМР укладено оспорюваний договір про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями з ТОВ "Мисливець ЛТД".

Відповідно умов цього договору сторони виявляють свою волю співпрацювати в діяльності по веденню і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, шляхом створення господарства з відтворення дикого тваринного світу, птахів та риб в угіддях Харківської обласної організації УТМР.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що зазначений договір суперечить ст. ст. 21, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", згідно з яким ведення мисливського господарства здійснюється користувачем мисливських угідь, не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим законом порядку, договір не погоджувався з Харківською обласною радою та територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та полювання.

Відповідно до умов спірного договору Харківська обласна організація УТМР, Харківська міжрайонна організація УТМР зобов'язуються в тижневий строк передати іншій стороні (ТОВ "Мисливець ЛТД") копії документів обліку тваринного світу в угіддях господарства, передати карту-схему розміщення біотехнічних споруд і пристроїв в господарстві, надавати консультативно-методичну допомогу в становленні і організації господарства (пункт 2.1 договору).

За умовами договору ТОВ "Мисливець ЛТД" зобов'язувалось подати в місячний термін від дня підписання договору іншій стороні бізнес-план заходів зі створення виробничої бази і розвитку господарства та забезпечити їх виконання за власні кошти у встановлені строки, для охорони угідь і доставки кормів виділити спеціальний автомобіль і утримувати за свій рахунок додатково єгерів, протягом року після дати підписання договору, створити мисливський центр, вирощений молодняк диких тварин і фазанів щорічно випускати в мисливське господарство Харківської міжрайонної організації, полювання на копитного звіра здійснювати при спільній участі представників обох сторін (пункт 2.2 договору).

Угіддя господарства залишаються закріпленими за Харківською обласною організацією УТМР до моменту зміни її правового статусу (пункт 3.5 договору).

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 1.1 оспорюваного договору про співпрацю в веденні і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями від 25 вересня 2008 року, сторони цього договору виявляють свою волю співпрацювати в діяльності по веденню і розвитку мисливського господарства, спортивного полювання та користування мисливськими угіддями, розташованими в Харківському районі, які надані в користування Харківською обласною радою Харківській обласній організації УТМР, шляхом створення господарства з відтворення дикого тваринного світу, птахів та риб в угіддях Харківської обласної організації УТМР площею 12110 га згідно карти-схеми.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що вказані в п. 1.1 цілі будуть забезпечені шляхом створення виробничої бази для інтенсивного відтворення тваринного світу, а також завезення, розселення та охорони диких тварин та птахів, запровадження прогресивних методів полювання та забезпечення надійної охорони дикого тваринного світу в угіддях, наданих у користування Харківській обласній організації УТМР в Харківському районі.

Отже, господарство, що створене, зокрема, за участю Харківської міжрайонної організації УТМР та ТОВ "Мисливець ЛТД", які не є користувачами мисливських угідь, згідно умов договору набувало право ведення мисливського господарства, що є виключним правом користувача мисливських угідь - Харківської обласної організації УТМР.

Умовами спірного договору передбачено передачу господарству права спеціального користування об'єктами тваринного світу (пункт 2.3 договору), що суперечить ст. 17 Закону України "Про тваринний світ".

Згідно умов оспорюваного договору, господарство має право використання водноболотних угідь для розведення пернатої дичини і риби, самостійне керівництво єгерями, але в складі районної організації УТМР, створення і утримання споруд для проведення випробувань мисливських собак (пункт 3.4 договору).

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони не грунтуються на змісті оспорюваного договору.

Зокрема, господарство не є самостійним господарюючим суб'єктом, а тому не може бути користувачем мисливських угідь.

П. 2.3 договору, на який посилається апеляційний господарський суд в обгрунтування своїх висновків, містить положення не про передачу господарству права спеціального користування об'єктами тваринного світу, а про контрольні функції Харківської обласної організації УТМР.

Згідно пункту 2.2.3 договору, ТОВ "Мисливець ЛТД" зобов'язується створити в межах господарства мисливський центр з необхідними виробничими і побутовими будівлями, що, на думку апеляційної інстанції, суперечить ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" згідно якої лише користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях відповідні будівлі.

Але такий висновок також є помилковим, оскільки з вказаної норми не випливає, що будівництво має здійснюватися власними силами користувача мисливських угідь, а з договору не вбачається набуття ТОВ "Мисливець ЛТД" будь-яких прав на створений мисливський центр.

Згідно пункту 2.2.4 спірного договору, ТОВ "Мисливець ЛТД" зобов'язується вирощений молодняк диких тварин і фазанів щорічно випускати в мисливське господарство, що, на думку суду, також суперечить ст. 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", за якою право регулювати чисельність диких тварин має користувач, якому надані мисливські угіддя в користування обласною радою.

В даному випадку має місце безпідставне ототожнення судом обов'язку випускати вирощений молодняк в мисливське господарство з правом регулювання чисельності диких тварин, яке згідно абз. 18 ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" полягає у вилученні (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин.

Крім того, суд зазначив, що згідно пункту 3.5 договору за ТОВ "Мисливець ЛТД" зберігається першочергове право участі в правових формах користування та володіння угіддями, що суперечить положенням статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", якою передбачено переважне право на користування мисливськими угіддями за власниками та постійними користувачами земельних ділянок; користувачами мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями, але при цьому поза увагою суду залишилось те, що згідно вказаного пункту таке першочергове право воно матиме у випадку набуття мисливським господарством статусу юридичної особи відповідно до 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Враховуючи вищезазначене, апеляційна інстанція прийшла до висновку, що ТОВ "Мисливець ЛТД" за умовами спірного договору набуло право ведення мисливського господарства, що є виключним правом користувача мисливських угідь, але Харківською обласною радою не приймалось рішення та не надавались в користування мисливські угіддя ТОВ "Мисливець", а тому спірний договір про ведення мисливського господарства від 25.09.2008 р. за правовим змістом є договором про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства.

Оскільки до такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов внаслідок неправильного тлумачення норм статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та оспорюваного договору, то він є неправомірним та необгрунтованим з вищевказаних підстав.

Крім того, неможливо набути статус користувача мисливських угідь без отримання у встановленому законом порядку на підставі рішення відповідної обласної ради у користування земельних угідь.

Враховуючи викладене, постанову Харківського апеляційного господарського суду не можна визнати законною і обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд дійшов  правильного висновку про те, що спірний договір не містить в собі положень, якими ТОВ "Мисливець ЛТД" наділяється прямо або опосередковано будь-яким з прав користувача мисливських угідь, перелік яких визначений Законом України "Про мисливське господарство та полювання", а зобов'язується лише сприяти Харківській обласній організації УТМР у веденні мисливського господарства, але жодним чином певних прав не набуває, та відмовив у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю його невідповідності вимогам Закону України "Про мисливське господарство та полювання", іншим нормативно-правовим актам центральних органів виконавчої влади або Харківської обласної ради та порушення внаслідок його укладення прав та законних інтересів позивача.

Такі висновки суду грунтуються на доказах, зібраних у справі, та відповідають вимогам закону, а тому рішення місцевого господарського суду необхідно залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець ЛТД" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року у справі за N 5023/7749/11 скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року залишити в силі.

 

Головуючий, суддя

П. Гончарук

Суддя

І. Кондратова

Суддя

Л. Стратієнко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали