ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

08.06.2011 р.

Справа N 34/43пд

Постанову залишено без змін(згідно з постановою Вищого господарського суду України від 25 серпня 2011 року) (Постанова N 34/43пд)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Колядко Т. М., суддів: Приходько І. В., Скакуна О. А. (за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача - ОСОБА_1 за довір. N б/н від 27.05.2011 р.) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Скарабей", м. Горлівка Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 р. по справі N 34/43пд (Кододова О. В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Скарабей", м. Голівка Донецької області, до товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківська харчосмакова фабрика", м. Костянтинівка Донецької області, про визнання договору N 1/194-09 від 16.11.2009 р. недійсним.

Господарський суд Донецької області (суддя Кододова О. В.) рішенням від 28.03.2011 р. відмовив у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Золотий Скарабей", м. Горлівка Донецької області (далі - ТОВ "Золотий Скарабей"), до товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківська харчосмакова фабрика", м. Костянтинівка Донецької області (далі - ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика"), про визнання договору постачання N 1/194-09 від 16.11.2009 р. недійсним.

Судове рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 р. у справі N 34/43пд просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для вирішення питання приналежності підпису в договорі - ОСОБА_2.

Позивач свого представника у судове засідання 08.06.2011 р. не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 28.04.2011 р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 р. у справі N 34/43пд вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

ТОВ "Золотий Скарабей", м. Горлівка, звернулось до суду з позовом до ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", м. Костянтинівка, про визнання договору постачання N 1/194-09 від 16.11.2009 р. недійсним, посилаючись на те, що в преамбулі спірного договору зазначено, що від Покупця ТОВ "Золотий Скарабей" договір укладено директором - ОСОБА_2, а в реквізитах сторін відсутнє - прізвища, ім'я, по батькові та посада особи, яка підписала договір, а підпис не належить ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2009 р. між ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" (Постачальник) в особі директора Субота Г. В., який діє на підставі статуту та ТОВ "Золотий Скарабей" (Покупець) в особі ОСОБА_2, який діє на підставі статуту укладено договір постачання N 1/194-09 (далі - договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти товар: халву та інші продукти харчування відповідно до накладних та наданого позивачем замовлення, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пп. 5.9 - 5.10 договору всі накладні, які були підписані сторонами у період дії цього договору, є документами, які підтверджують отримання Покупцем товару на умовах даного договору. Печатка Покупця на накладній, згідно з якою Постачальник передає, а Покупець приймає товар, однозначно засвідчує, що товар прийнятий уповноваженим на то представником Покупця.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що підписання цього договору сторонами підтверджують, що між ними не існує інших відносин, окрім тих, які прописані в цьому договорі та виникають після його підписання.

Договір дії з дня його підписання і до 31.12.2011 р. (п. 11.12 договору).

Сторони підписали специфікацію N 1 від 16.11.2009 р. до договору, яка містить найменування товару, кількість та його ціну.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір засвідчений підписами представників обох сторін, які скріплені круглими печатками обох товариств.

Предметом даного спору є визнання договору постачання N 1/194-09 від 16.11.2009 р. недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Посилання позивача на підписання договору N 1/194-09 від 16.11.2009 р. з боку позивача неуповноваженою особою, господарський суд обґрунтовано визнав безпідставним.

Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як встановлено судом першої інстанції, спірний договір укладався від імені позивача директором - ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту.

Згідно протоколу N 1 загальних зборів засновників ТОВ "Золотий Скарабей" від 10.01.2007 р. директором товариства було призначено ОСОБА_2 (а. с. 25 - 28).

Відповідно до п. 8.11 Статуту ТОВ "Золотий Скарабей" директор товариства має право без довіреності діяти від імені товариства в межах, встановлених чинним законодавством України, цим Статутом та укладати, зокрема, господарські договори.

За таких обставин, господарський суд дійшов правильного висновку, що директор ТОВ "Золотий Скарабей" - ОСОБА_2 мав повноваження на підписання спірного договору.

Оскільки після підписання спірного договору, ТОВ "Золотий Скарабей" вчинило дії, які свідчать про схвалення вчиненого правочину, а саме прийняло товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, прийнятий товар не повернуло, то такі дії позивача доводять, що він діяв свідомо виконуючи умови договору N 1/194-09 від 16.11.2009 р. Крім того, заявами від 23.09.2010 р. директор ТОВ "Золотий Скарабей" - ОСОБА_2 підтвердив наявність заборгованості перед ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" за договором постачання N 1/194-09 від 16.11.2009 р. та проведення повернення товару в рахунок погашення заборгованості (а. с. 38 - 39).

Посилання заявника на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи є безпідставними, оскільки суд обгрунтовано дійшов висновку про виконання договору, тобто його схвалення, що відповідно до ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог про визнання договору N 1/194-09 від 16.11.2009 р. недійсним, оскільки укладений договір постачання N 1/194-09 від 16.11.2009 р. відповідає умовам ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 207 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 р. у справі N 34/43пд підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Золотий Скарабей", м. Горлівка.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Скарабей", м. Горлівка Донецької області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 р. по справі N 34/43пд залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

 

Головуючий

Т. М. Колядко

Судді:

І. В. Приходько

 

О. А. Скакун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали