ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02.12.2010 р.

N К-14027/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді-доповідача Усенко Є. А., суддів - Костенка М. І., Маринчак Н. Є., Островича С. Е., Степашка О. І., при секретарі - Патюк А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на постанову господарського суду м. Києва від 26.01.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007 у справі N 46/487-А (22-а-543/2007) господарського суду м. Києва за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, встановив:

Постановою господарського суду м. Києва від 26.01.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007, в позові ДПЗД "Укрінтеренерго" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 27.09.2006 N 0000441640/0 відмовлено з тих підстав, що продаж позивачем електроенергії за ціною нижчою, порівняно з ціною його придбання, свідчить про відсутність зв'язку витрат позивача на придбання електроенергії з господарською діяльністю, а відтак має місце порушення позивачем підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПЗД "Укрінтеренерго" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП за результатами проведеної перевірки ДПЗД "Укрінтеренерго"щодо правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, складений акт перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.09.2006 N 0000441640/0, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року на 200191,00 грн.

Згідно висновків акта перевірки позивач порушив підпункт 7.4.4 пункт 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР внаслідок включення до податкового кредиту у податковій декларації за червень 2006 року суми податку на додану вартість по придбаному товару (електроенергії), який в подальшому реалізований за межі митної території України за ціною, нижчою ціни його придбання, з включенням до податкового кредиту ПДВ в сумі 200190,57 грн., нарахованого на ціну придбання.

В судовому процесі встановлено, що позивач протягом травня 2006 року придбав у ДП "Енергоринок" електричну енергію за договорами від 31.10.2002 N 44/1-184/1191/01, від 28.12.2005 N 44/2-140/3120/01, від 05.04.2002 N 44/1-85/1032/01 на загальну суму 123598040,92 грн. (в т. ч. ПДВ 24719608,19 грн.).

Придбану електричну енергію позивач реалізував за межі митної території України угорській фірмі "System Consulting RT", польській фірмі "Zomar s.a.", білоруській фірмі "Концерн "Біленерго", ПП "ENERGOCOM" на підставі зовнішньоекономічних контрактів від 30.06.95 N 44/2-263, від 14.06.96 N 44/2-382, від 15.12.2005 N 44/1-133/36д-26/06, від 20.05.2005 N 44/1-65 відповідно.

За підсумками зазначених операцій позивач в травні 2006 року доходу не отримав, збиток становив 1000952,87 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4 пункт 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР).

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону дано визначення господарської діяльності з метою оподаткування як будь-якої діяльності особи, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованої ним до відшкодування з бюджету суми податку згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугувала та обставина, що позивач включив до податкового кредиту суму податку, нараховану в ціну придбання електричної енергії у ДП "Енергоринок", при подальшому продажу цієї ж кількості електроенергії з незначною перервою у часі після її придбання за значно нижчою ціною. Будь-яких обґрунтувань економічної вигоди від таких господарських операцій позивач не навів.

З огляду на відсутність таких обставин у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що здійснення позивачем завідомо збиткових операцій з продажу електричної енергії виключає оцінку такого продажу з метою оподаткування як використання позивачем вказаного товару у власній господарській діяльності.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і всебічно, а їх юридична оцінка відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, підстави для скасування оскаржуваної судових рішень відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007, постанову господарського суду м. Києва від 26.01.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Є. А. Усенко

Судді:

М. І. Костенко

 

Н. Є. Маринчак

 

С. Е. Острович

 

О. І. Степашко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали