ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

10.11.2009 р.

N 2а-7801/09/2670


Постанову скасовано(згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року) (Постанова N 2а-7801/09/2670)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої, судді - Блажівської Н. Є., суддів - Пісоцької О. В. та Донця В. А., при секретарі судового засідання - Миколаєнко І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" до Міністерства охорони здоров'я України про визнання нечинним рішення.

У судовому засіданні 10 листопада 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медургент" (надалі - також Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (надалі - також Відповідач) про визнання нечинним рішення Ліцензійної комісії Міністерства охорони здоров'я України про анулювання ліцензії ТОВ "Медургент", затверджене протоколом N 36 від 6 листопада 2008 року, та наказ Міністерства охорони здоров'я України N 639 від 6 листопада 2008 року (Наказ N 639) про анулювання ліцензії N АВ 386581 виданої ТОВ "Медургент" 11 грудня 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Міністерства охорони здоров'я України N 639 від 6 листопада 2008 року (Наказ N 639) про анулювання ліцензії N АВ 386581 виданої ТОВ "Медургент" 11 грудня 2007 року, яким затверджено рішення Ліцензійної комісії МОЗ України (Протокол від 6 листопада 2008 року N 36), є протиправним, а рішення Ліцензійної комісії - таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України в сфері ліцензування.

Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року, яким закріплено, що керівник ТОВ "Медургент" М. О. Б. та керівник медичної установи ТОВ "Медургент" М. Р. В. відмовилися надати будь-які документи, необхідні для проведення перевірки, є неправомірним, оскільки вказані документи були надані голові комісії вчасно (в останній день перевірки), а тому у Ліцензійної комісії були відсутні правові підстави для складення даного акта.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" також посилався на те, що при складенні акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року було допущене грубе порушення частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки в останній день перевірки даний акт не було підписано одним із членів комісії - Ц. М. О., який підписав акт 3 листопада 2008 року, тобто через три дні після закінчення перевірки.

При складенні акта від 28 жовтня 2008 року, як зазначив представник Позивача, також було порушено вимоги вищезазначеної норми права, оскільки один із підписів на акті належить ОСОБА_1, який не є посадовою особою Міністерства охорони здоров'я України, як того вимагає чинне законодавство України.

Представник Відповідача - Міністерства охорони здоров'я України, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що наказ Міністерства охорони здоров'я України N 639 від 6 листопада 2008 року (Наказ N 639) про анулювання ліцензії N АВ 386581 виданої ТОВ "Медургент" 11 грудня 2007 року, яким затверджено рішення Ліцензійної комісії МОЗ України (Протокол від 6 листопада 2008 року N 36), є законним та таким, положення якого відповідають вимогам чинного законодавства України в сфері ліцензування.

В судовому засіданні представник Міністерства також вказала, що протягом всього часу, відведеного на проведення позапланової перевірки з 28 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року документи ТОВ "Медургент" не були надані комісії, що спричинило складення акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ від 31 жовтня 2008 року, яким зафіксовано відмову ліцензіата надати комісії необхідні документи для проведення перевірки.

Представник Відповідача також звернула увагу на рішення експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва, яким наказ Міністерства охорони здоров'я України від 6 листопада 2008 року N 639 (Наказ N 639) в частині анулювання ліцензії Позивача, визнано таким, що прийнятий відповідно до вимог законодавства в сфері ліцензування.

Таким чином, на думку представника Відповідача, дії Міністерства охорони здоров'я України цілком відповідають Конституції України, Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та Положення про Міністерство охорони здоров'я України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2002 року N 103/346, наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 16 лютого 2001 року N 38/63 "Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики", постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1542.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, визначено Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (надалі - також Закон).

Відповідно до статті 1 Закону ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (стаття 1 Закону).

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 9 Закону відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: медична практика.

Частиною 1 статті 8 Закону визначено, що ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Законів України "Про лікарські засоби", "Про підприємства в Україні", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", інших актів законодавства, було розроблено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 16 лютого 2001 року N 38/63 (надалі - також Ліцензійні умови), які визначають ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.

Медична практика - це діяльність, пов'язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту (пункт 1.2 Ліцензійних умов).

Ліцензія на здійснення медичної практики - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду діяльності з медичної практики протягом визначеного строку та за умови виконання ним Ліцензійних умов (пункт 1.2 Ліцензійних умов).

Згідно з пунктом 2.1.2 Ліцензійних умов медична практика здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії на певний вид медичної практики за умови виконання ними кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Міністерство охорони здоров'я України є органом ліцензування на провадження діяльності з медичної практики.

8 листопада 2007 року Міністерством охорони здоров'я України було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Медургент" ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (ліцензія МОЗ від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581).

Відповідно до частини 2 пункту 1.1 Ліцензійних умов дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що зареєстровані в установленому законодавством порядку як юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності і які проводять господарську діяльність з медичної практики, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у зазначеній галузі.

Частиною 2 статті 8 Закону визначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Принципи нагляду та контролю у сфері ліцензування визначено статтею 20 Закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону (в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються, визначено Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2002 року N 103/346 (надалі - також Порядок).

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону (в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону (в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов (частина 10 статті 20 Закону, в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку позапланові перевірки здійснюються органами контролю лише на підставі надходження у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.

Пунктом 2.3 Порядку визначено, що для проведення перевірки ліцензіата орган контролю видає розпорядчий документ про створення комісії, призначення голови та членів комісії та надає голові комісії посвідчення про проведення перевірки ліцензіата (додаток 1), яке підписується керівником органу контролю (його заступником) і засвідчується печаткою.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України N 379-Адм від 24 жовтня 2008 року "Про позапланові перевірки додержання Ліцензійних умов" створено комісію для проведення позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики Товариством з обмеженою відповідальністю "Медургент" відповідно до ліцензії МОЗ України від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581.

Як зазначено у вказаному наказі, підставою для проведення позапланової перевірки Позивача є лист прокуратури міста Києва від 11 вересня 2008 року N 07/1-335-08, звернення жительки Чернігівської області ОСОБА_2 від 1 жовтня 2008 року.

Згідно з частиною 3 статті 20 Закону (в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

24 жовтня 2008 року Міністерством охорони здоров'я України голові та членам комісії видано посвідчення N 21 20-22/224 для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медургент" у термін з 28 жовтня до 31 жовтня 2008 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку голова та члени комісії мають право: доступу на територію ліцензіата, у виробничі та інші приміщення для обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з перевіркою; ознайомлюватись з нормативно-технічною, обліково-звітною, розпорядчою, статистичною та іншою документацією, необхідною для проведення перевірки; отримувати копії (ксерокопії) необхідних документів; одержувати від ліцензіата письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

На початку перевірки голова комісії повинен пред'явити керівнику (уповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи), ліцензіату (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності) посвідчення на перевірку та документи, які засвідчують особи голови та членів комісії (пункт 5.1 Порядку).

Частиною 11 статті 20 Закону (в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) визначено, що ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Пунктом 5.3 Порядку визначено, що ліцензіат під час перевірки додержання ним Ліцензійних умов зобов'язаний: надавати всі необхідні для проведення перевірки документи; надавати копії (ксерокопії) необхідних документів; надавати комісії письмові пояснення з питань, які виникають під час перевірки; забезпечувати умови для проведення перевірки.

У разі створення перешкод з боку ліцензіата щодо проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 6.1.7 Порядку).

28 жовтня 2008 року о 15:15 год. членами комісії складено акт про те, що керівником ТОВ "Медургент" М. О. Б. відмовлено в наданні необхідної для проведення перевірки документації.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акта, його було підписано керівником ТОВ "Медургент" М. О. Б. з відміткою про те, що всі необхідні для перевірки документи та пояснення з приводу їх відсутності на момент перевірки будуть надані Позивачем.

Матеріалами справи, а саме - завіреною копією супровідного листа ТОВ "Медургент"вих. N 05/10 від 31 жовтня 2008 року, - підтверджується, що 31 жовтня 2008 року о 16:00 год. Позивачем через канцелярію Міністерства охорони здоров'я України було подано пакет документів, вказаний у акті комісії від 28 жовтня 2008 року (вх. N 58/3814).

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (частина 4 статті 20 Закону, в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача).

Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку (частина 12 статті 20 Закону, в редакції закону, яка діяла станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача).

Відповідно до пункту 6.1 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки додержання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов (згідно із формою, наведеною у додатку 3).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Обидва примірники підписуються особами, які проводили перевірку. Один примірник акта перевірки надається керівнику (вповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи), ліцензіату (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності), який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку (пункт 6.1.1 Порядку).

31 жовтня 2008 року комісією з проведення позапланової перевірки ТОВ "Медургент" складено Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України, яким встановлено наступне: "на прохання членів комісії керівник ТОВ "Медургент" М. Р. В. у присутності головного лікаря Поліклініки N 3 Я. М. М. відмовилися надати будь-які документи, необхідні для проведення перевірки. Крім того, згідно з актом, складеним 28.10.2008 (додається), членами комісії та головним лікарем Поліклініки N 3 Я. М. М. засвідчено неадекватну, грубу поведінку М. Р. В. по відношенню до голови та членів комісії".

Пунктом 6.1.2 Порядку визначено, що керівник ліцензіата (юридичної особи) або його уповноважений представник особисто засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку. Ліцензіат (фізична особа) засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку.

Як вбачається зі змісту акта від 31 жовтня 2008 року, його підписано керівником ТОВ "Медургент" М. О. Б. з наступним коментарем: "не згідна з висновками комісії, оскільки її вимоги про надання документів виконані у повному обсязі…" та зроблено посилання на лист N 5/10 від 31 жовтня 2008 року, який о 16:00 год. 31 жовтня 2008 року отримано Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до частини 13 статті 20 Закону (в редакції закону, яка була чинною станом на момент проведення позапланової перевірки Позивача) орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 21 Закону (в редакції закону, яка була чинною станом на момент прийняття рішення про анулювання ліцензії) підставами для анулювання ліцензії є: акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття (частина 2 статті 21 Закону, у вказаній редакції).

Згідно Протоколу N 36 засідання Ліцензійної комісії МОЗ України від 6 листопада 2008 року Ліцензійною комісією прийнято рішення про анулювання ліцензії МОЗ від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581, виданої ТОВ "Медургент" на провадження господарської діяльності з медичної практики, на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України N 639 від 6 листопада 2008 року "Про затвердження рішення Ліцензійної комісії" (Наказ N 639) затверджено рішення Ліцензійної комісії МОЗ України щодо анулювання ліцензії МОЗ від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581, виданої ТОВ "Медургент" (ідентифікаційний код 24258358, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пров. Нестерівський, 7) на провадження господарської діяльності з медичної практики, на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України.

Відповідно до частини 8 статті 21 Закону рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Позивач вважає вищевказане рішення Відповідача незаконним та таким, яке прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері ліцензування.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Пунктом 4 Порядку визначено, що голова та члени комісії зобов'язані: керуватись у своїй роботі виключно нормами законодавства України; об'єктивно відображати стан справ щодо додержання ліцензіатами Ліцензійних умов; забезпечувати додержання державної та іншої, передбаченої чинним законодавством, таємниці.

Принцип "повноти здійснення державного нагляду (контролю)" означає обґрунтованість прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення обов'язково повинно бути мотивованим.

"Об'єктивність державного нагляду (контролю)" означає відповідність його цілей та результатів вимогами чинного законодавства України та незалежність від правосвідомості суб'єкта, який здійснює нагляд.

Під "неупередженістю здійснення державного нагляду (контролю)" Суд розуміє те, що при здійсненні державного нагляду (контролю) суб'єкт владних повноважень не може мати упередженого ставлення до особи у свої рішеннях та діях, тобто бути безстороннім.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень - наказу Міністерства охорони здоров'я України N 639 від 6 листопада 2008 року "Про затвердження рішення Ліцензійної комісії" (Наказ N 639), - з огляду на наступне.

Вказаним Наказом Відповідача було затверджено рішення Ліцензійної комісії МОЗ України, оформлене протоколом від 6 листопада 2008 року N 36 про анулювання ліцензії МОЗ від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581, виданої ТОВ "Медургент" на провадження господарської діяльності з медичної практики на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України.

Підставою складення акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року став висновок комісії про відмову керівника ТОВ "Медургент" надати відповідні документи для проведення перевірки.

Суд звертає увагу на те, що згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України N 379-Адм від 24 жовтня 2008 року проведення позапланової перевірки Позивача було заплановано в період з 28 по 31 жовтня 2008 року.

В перший день перевірки на вимогу членів комісії керівником ТОВ "Медургент" не було надано необхідних для проведення перевірки документів, мотивуючи це тим, що вони знаходяться за місцем юридичної адреси Позивача та взято зобов'язання надати вказані документи в період проведення перевірки.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2008 року, тобто в період проведення перевірки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Медургент" через канцелярію Міністерства охорони здоров'я України голові комісії З. В. А. було надано пакет необхідних для проведення перевірки документів. На супровідному листі ТОВ "Медургент" вих. N 05/10 від 31 жовтня 2008 року міститься реєстраційний напис з датою отримання документів - 31 жовтня 2008 року (вхідний N 58/3814) з відміткою "прийняла документи 31.10.2008 о 16:00 год.".

Водночас, Суд звертає увагу на те, що Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України було підписано головою комісії З. В. А. 31 жовтня 2008 року о 17:10 год.

Таким чином, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що станом на час складення та підписання акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України 31 жовтня 2008 року о 17:10 год. документи, необхідні для проведення перевірки, фактично знаходилися у комісії МОЗ України.

Вищезазначене також підтверджується і тим, що вказаний акт було підписано керівником Позивача М. О. Б. з відміткою "не згідна з висновками комісії, оскільки її вимоги про надання документів виконані у повному обсязі. До акта долучаю копію листа на ім'я голови комісії щодо надання документів … вих. N 5/10 від 31 жовтня 2008 р. …".

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року є необґрунтованим та безпідставним, оскільки його висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що необґрунтованим є посилання суб'єкта владних повноважень на факт неподання товариством документів для проведення перевірки в перший день проведення перевірки.

Чинним законодавством України в сфері ліцензування не передбачено обов'язку товариства-ліцензіата надавати документи для проведення перевірки виключно в перший день проведення перевірки.

Об'єктивні причини неможливості надання документів для перевірки комісії в перший день перевірки повинні бути предметом аналізу членів комісії та прийняття обґрунтованого рішення щодо даної обставини.

Відтак, системно-логічний аналіз положень чинного законодавства України свідчить про те, що обов'язок ліцензіата надавати необхідні для проведення перевірки документи не обмежується умовою такого подання лише в перший день перевірки, а відтак, надання документів в останній день перевірки вважається виконанням покладеного на ліцензіата обов'язку щодо забезпечення умов для проведення перевірки.

Судом встановлено, що Позивачем необхідні для перевірки документи було подано вчасно (в межах періоду позапланової перевірки), а саме -31 жовтня 2008 року о 16:00 год. (тобто, в межах робочого часу державного органу), а тому, у Відповідача були відсутні правові підстави для складення акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року.

Судом не приймається до уваги посилання представника Відповідача на те, що документи надійшли до МОЗ України через загальний відділ Міністерства за 45 хв. до закінчення робочого дня 31 жовтня 2008 року, а доведені до голови комісії З. В. А. у понеділок -3 листопада 2008 року, оскільки час 16:00 год. є робочим часом, а, відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медургент" вважається таким, що надало документи для перевірки вчасно, тобто в межах періоду позапланової перевірки.

Чинним законодавством України не передбачено права суб'єкта владних повноважень не враховувати факт подання суб'єктом господарювання документів (та на підставі цього виносити несприятливе для особи рішення), якщо ці документи було подано за 45 хв. до кінця робочого дня в межах строку проведення перевірки.

Суд також звертає увагу Відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, на те, що рішення про анулювання ліцензії, як результат позапланової перевірки суб'єкта господарювання, є найбільш суворим заходом, а тому воно повинно бути об'єктивним, обґрунтованим та справедливим. Для суб'єкта владних повноважень є недопустимим посилатися на факт подання документів за 45 хв. до кінця робочого дня, особливо у випадку, коли мова йде про анулювання ліцензії суб'єкта господарювання.

Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Як свідчать відповідні записи в Акті про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року, - в останній день перевірки (на момент засвідчення акта керівником ТОВ "Медургент") його не було підписано всіма членами комісії, а саме - член комісії Ц. М. О. підписав вказаний акт лише 3 листопада 2008 року, що є порушенням положень частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, в останній день перевірки Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки Ліцензійних умов комісією МОЗ України від 31 жовтня 2008 року не було підписано всіма членами комісії, що свідчить про порушення встановленої законом процедури прийняття рішення за результатами позапланового контрольного заходу.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень щодо анулювання ліцензії Позивача.

Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що позовна вимога про визнання нечинним рішення Ліцензійної комісії МОЗ України про анулювання ліцензії, затвердженого протоколом N 36 від 6 листопада 2008 року про анулювання ліцензії N АВ 386581, є безпідставною, з огляду на наступне.

Відповідно до положень чинного законодавства України в сфері ліцензування та порядку здійснення перевірок і оформлення їх результатів - рішення Ліцензійної комісії мають рекомендаційний характер, вони оформляються протоколом, який затверджується наказом Міністерства охорони здоров'я України.

Відтак, законної сили та обов'язкового характеру рішення Ліцензійної комісії набуває лише з моменту його затвердження наказом Міністерства охорони здоров'я України. Тобто, рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, яке стосується прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб, є наказ Міністерства охорони здоров'я України, яким затверджується рішення Ліцензійної комісії.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що скасування наказу Міністерства освіти і науки України N 639 від 6 листопада 2008 року "Про затвердження рішення Ліцензійної комісії" (Наказ N 639) є достатнім та належним способом захисту порушених прав Позивача в сфері публічно-правових відносин.

Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Код ексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

1. Визнати протиправним та скасувати наказ МОЗ N 639 від 6 листопада 2008 року (Наказ N 639) про затвердження рішення Ліцензійної комісії МОЗ України щодо анулювання ліцензії МОЗ від 8 листопада 2007 року серії АВ N 386581, виданої ТОВ "Медургент".

2. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути 1,70 коп. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України на користь ТОВ "Медургент".

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуюча, суддя

Н. Є. Блажівська

Судді:

О. В. Пісоцька

 

В. А. Донець





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали