ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

27.01.2011 р.

N 2а-16494/10/2670

Постанову залишено без змін(згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року) (Ухвала N 2-а-16494/10/2670)

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі - судді Каракашьяна С. К., при секретарі - Шкребтій І. П. (за участю представників сторін: від позивача - Колобородової О. В.,  від відповідача - Шило Л. І.) розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адіоз" до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання нечинним розпорядження від 11.02.2008 р. N 105.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Адіоз" з позовом до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати нечинним розпорядження N 105 від 11.02.2008 р. "Про діяльність комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва, з усіма додатками та поправками, в частині передачі на баланс останнього нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 31, площею 380,62 кв. м, та виключній з Переліку окремо стоячих нежитлових приміщень, які передаються з балансу КП "УЖГ" Дарницького району на баланс КП "Дирекцій з управління та обслуговування нежитлового фонду" згідно розпорядження Дарницької РДА N 105 від 11.02.2008 року станом на 01.03.2008 р., приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 31, площею 380, 62 кв. м.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що підвальні приміщення та місця загального користування, які є невід'ємною частиною будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 31 не перебувають у комунальній власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, оскільки являються приватною власністю Позивача. При цьому, позивач посилається на норми статей 186, 187 Цивільного кодексу України та просить застосувати аналогію закону, зокрема, норми Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі, оскільки нежитлова будівля N 31 по вул. Ревуцького у м. Києві не належить до житлового фонду, а є адміністративною будівлею, в якій знаходяться нежитлові приміщення, а тому в разі купівлі-продажу або приватизації приміщень в даній будівлі власники не набувають права власності на допоміжні приміщення, до того ж на підставі рішення Київської міської ради "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" від 27.12.2001 року N 208/1642 нежитловий будинок N 31 по вул. Ревуцького було передано до комунальної власності Дарницького району м. Києва.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

28 травня 1999 року між позивачем та Приватним підприємством "Торгівельно-промислова компанія "Житло та побут" було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, відповідно до якого позивач придбав нежиле приміщення II-го поверху приміщення N 5 загальною площею 329 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Ревуцького, 31.

5 грудня 2001 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джамп" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав нежиле приміщення N 3 загальною площею 869,30 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Ревуцького, 31 та складається з приміщень 1 - 31 I-го поверху загальною площею 537,7 кв. м, та приміщень 32 - 54 II-го поверху загальною площею 331,6 кв. м.

4 вересня 2007 року між позивачем та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва було укладено договір купівлі-продажу нежилого підвального приміщення, орендованого товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Адіоз", відповідно до якого позивач придбав нежилі (підвальні) приміщення NN 1, 2, 3 (група приміщень N 7) загальною площею 50,10 кв. м, що знаходяться за адресою: вул. Ревуцького, 31.

До матеріалів справи залучені креслення, якими визначається конкретне нерухоме майно (кімнати), які були придбані позивачем за вищезазначеними договорами.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем було придбано за вищезазначеними договорами лише конкретно визначене нерухоме майно (кімнати), жодних інших майнових прав позивачу не передавалося.

Розпорядженням Виконавчого органу Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація) N 105 від 11.02.2008 року (додаток 1) було передано з балансу комунальних підприємств "Управління житлового господарства", "Господар" на баланс новоствореного комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва нежитловий фонд (будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення) станом па 01.03.2008 року, у встановленому законом порядку, а також делеговано комунальному підприємству "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва функції орендодавця з 01.03.2008 р.

Серед майна, переданого на баланс комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва, зазначено приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Ревуцького, 31.

До матеріалів справи залучено креслення, з яких вбачається, що дане нерухоме майно є сходовими клітинами та підвальним приміщенням, які розташовані в тій самій будівлі, в якій позивачу належать конкретно визначені кімнати.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на норми Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", з огляду на наступне.

Нежитлова будівля N 31 по вул. Ревуцького у м. Києві не належить до житлового фонду, а є адміністративною будівлею, в якій знаходяться нежитлові приміщення, а тому в разі купівлі-продажу або приватизації приміщень в даній будівлі власники не набувають права власності на допоміжні приміщення, до того ж на підставі рішення Київської міської ради "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" від 27.12.2001 року N 208/1642 нежитловий будинок N 31 по вул. Ревуцького було передано до комунальної власності Дарницького району м. Києва.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Отже, Цивільним кодексом України передбачено спільну належність споруд будівлі власникам квартир, проте, таку належність встановлено лише щодо права власності на житло, оскільки зазначені відносини врегульовані однойменною главою 28 ЦК України.

Норми даної глави ЦК України та законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлюють певні особливості виникнення та реалізації права власності та права користування щодо житлової нерухомості, проте, не можуть застосовуватися щодо нерухомого майна, яке не є житлом.

Стаття 8 ЦК України підставою для застосування аналогії закону наводить випадок, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором.

Натомість, нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказане питання врегульоване, проте, можливості виникнення права власності на допоміжні споруди (сходові клітина та підвальні приміщення) при придбанні конкретно визначених кімнат, щодо нерухомого майна, яке не є житлом, таких особливостей не передбачено.

Для даного майна захист прав власника визначено главою 32 ЦК України, як право користування чужим майном зокрема, та полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання (ч. 1 ст. 404), та може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (ч. 3 ст. 404 ЦК України).

Отже, позивачем невірно обрано засіб захисту порушеного права, оскільки підстав виникнення права власності позивача на спірне нерухоме майно судом не встановлено, а права, на порушенні яких наполягав позивач, мають захищатися шляхом встановлення сервітуту, а не скасування рішення про реалізацію права комунальної власності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновків про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, постановив:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

 

Суддя

С. К. Каракашьян

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали