ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16.06.2011 р.

N К-34814/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді-доповідача - Бим М. Є., суддів: Гордійчук М. П., Конюшка К. В., Сіроша М. В., Харченка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Львівського обласного відділення фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності на постанову господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року у справі N 6/153 А за позовом Відділу освіти Сокольської райдержадміністрації до Львівського обласного відділення фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення, встановила:

Відділ освіти Сокальської райдержадміністрації звернувся до суду з позовом до Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення від 11.09.2007 N 1195 в частині донарахованих страхових внесків в сумі 26018 грн. 89 коп.

Постановою господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відділ освіти Сокальської районної державної адміністрації зареєстрований як страхувальник у Сокальській районній дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із 30.11.2001.

Згідно ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III відносини у сфері загальнообов'язкового соціального страхування регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (N 16/98-ВР), Кодексом законів про працю (322-VIII), цим Законом та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1 ст. 23 Закону України N 2240-III - страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум (шляхом безготівкових розрахунків) здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Так, за результатами перевірки відділу освіти Сокальської райдержадміністрації виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка проводилась з 15.08.2007 по 21.08.2007, було складено акт перевірки від 22.08.2007 N 672, у якому зазначалось, що страхувальником порушено законодавчі норми, щодо не нарахування страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позивачем було подано письмове заперечення N 585 від 22.08.2007 на акт перевірки.

Листом N 05-16-972 від 10.09.2007 відповідач повідомив позивача, що заперечення є безпідставним і що згідно акта по зазначених у ньому порушеннях буде винесено відповідне рішення.

13.09.2007 відповідач надіслав рішення N 1195 від 11.09.2007 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування, за яким позивача зобов'язано сплатити донараховані страхові внески в сумі 26018 грн. 89 коп.

Статтею 57 Закону України "Про освіту" від 23.05.91 р. N 1060-XII передбачається виплата педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів щомісячних надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки. Нараховані та виплачені у встановленому цим Законом порядку кошти відносяться, згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" та п. п. 2.2.2, 2.3.3 Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, - до фонду оплати праці, тобто, згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III - з них стягуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Протягом 1997 - 2002 років вищезазначені виплати працівникам освіти не виплачувались, а отже - страхові внески з них не нараховувались.

Відносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" виплат, були врегульовані Законом України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004 р. N 1994-IV та Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 19.09.2005 р. N 934.

На час спірного періоду, у вказаних нормативних актах не було чіткої вказівки на те, що на кредиторську заборгованість з виплат, які здійснюються згідно з цим Законом, не нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що і зумовило двояке трактування вказаних норм з боку Фонду. Однак, в подальшому прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних змін до постанови N 934, було враховано прогалину та внесено чіткі заборони щодо не нарахувань страхових внесків з кредиторської заборгованості.

Відтак, як і станом на час прийняття оспорюваного рішення Фонду так і на час прийняття подальших постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку нарахування страхових внесків, передбачені зазначеним Законом України N 1994-IV виплати визначаються як кредиторська заборгованість Державного бюджету, носять разовий характер і виплачуються як цільові субвенції (трансферти) відповідній категорії працівників. При цьому, на ці виплати не поширюється дія нормативних актів, які регулюють порядок виплати заробітної плати зокрема, дія Закону України "Про оплату праці".

А отже на підставі наведеного, твердження відповідача про те, що надбавки і допомога на оздоровлення є додатковою заробітною платою і входить в структуру заробітної плати, не відповідають вказаним нормам закону.

Крім того, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України N 5 від 13.01.2004 р., де у пункті 2.2.2, зазначено що, до складу фонду додаткової заробітної плати входять: премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер. Тоді як у відповідності до зазначеного Закону України N 1994-IV, вказані виплати носять разовий характер і виплачуються, як цільові субвенції.

З копії Лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2008 рік, виданої фінансовим управлінням Сокальської райдержадміністраціїї і копії зведеного кошторису на 2008 рік вбачається, що заробітна плата педагогічним працівникам та іншим працівникам навчальних закладів виплачується з місцевого бюджету, а не з Державного бюджету, з Державного бюджету виділяються і виплачуються лише виплати кредиторської заборгованості згідно ст. 1 Закону України "Про освіту" від 09.09.2004 N 1994-IV як цільові субвенції (трансферти) відповідній категорії педагогічних працівників.

Згідно Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, та відповідних роз'яснень Державного комітету статистики України від 10.10.2005 р. N 215 - виплати із заборгованості по статті 57 Закону України "Про освіту" не відображаються у формах державних статистичних спостережень N 1-ПВ, тобто, не включаються до фонду оплати праці та суми боргу із виплати заробітної плати.

Згідно п. 4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки - відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку. Зокрема, відрахування із цих виплат до Пенсійного фонду передбачаються і здійснюються в порядку, встановленому цим же, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 р. N 943 Порядком. Що ж, стосується здійснення із цих виплат відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то чинне законодавство, не передбачає здійснення із зазначених виплат відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, саме з метою врегулювання зазначених питань та усунення будь-яких колізій права при застосуванні вказаних норм, 25.05.2006 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 745 "Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вказаною постановою доповнено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при надані щорічної відпустки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 р. N 934.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України " Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 19.09.2005 р. N 934, саме на Міністерство освіти і науки покладено обов'язок подавати (у разі потреби та за погодженням з Міністерством фінансів України) пропозиції щодо внесення змін до затвердженого цією постановою Порядку.

Міністерство фінансів України, листом від 18.10.2007 р. N 31-17010-02-13/20514, щодо реалізації положень Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" (надалі Закон), повідомило, що вказаний Закон встановлює та регулює правовідносини, що склались у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".

Відповідно до ст. 1 цього Закону кредиторською заборгованістю державного бюджету визнано виплати, встановлені абзацом восьмим (щодо виплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років) та абзацом десятим (щодо виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки) частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені.

Вказаний Закон не містить норм щодо проведення нарахувань на кредиторську заборгованість державного бюджету страхових внесків до Фонду соціального страхування і тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того, відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" виплати на реалізацію його положень плануються та здійснюються за кодом економічної класифікації 1343 "Інші поточні трансферти населенню", а не за КЕКВ 1111 "Заробітна плата".

У відповідності до ст. 95 Конституції України - виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України та Закону України про Державний бюджет України.

З огляду на вищенаведене, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Львівського обласного відділення фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали