ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.12.2009 р.

N К-19925/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Бим М. Є. (доповідач), Гончар Л. Я., Харченка В. В., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року у справі N 6/96-2542 за позовом приватного підприємства "Господар-М" до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинними рішень, встановила:

У червні 2007 року приватне підприємство "Господар-М" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинним рішень NN 548, 549, 550 від 22 травня 2007 року про застосування фінансових санкцій та пені.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року, позовні вимоги приватного підприємства "Господар-М" задоволені частково, визнанні нечинними рішення від 22 травня 2007 року N 548, 549 та частково N 550 щодо застосування 18796 грн. 01 коп. штрафу та 15739 грн. 27 коп. пені, в задоволенні решти вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, у зв'язку з затримкою сплати узгодженого зобов'язання по страхових внесках, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі прийнято рішення від 22 травня 2007 року NN 548, 549, 550 про застосування до позивача 37994 грн. 82 коп. фінансових санкцій та 14757 грн. 02 коп. пені.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених суму разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Згідно із положеннями ч. 12 цієї ж статті вказаного Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Положеннями ч. 14 вказаної статті Закону передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1.1 цієї Інструкції вона розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно із п. 1.2 визначає, крім іншого, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені.

Відповідно до п. 9.3.2 вказаної Інструкції у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум;

при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового - рахунку платника.

Рішення відповідача NN 547, 548 від 22 травня 2007 року прийняті відповідачем з порушенням термінів зазначених вище, що вказує на недотримання відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згадані вище норми Закону та Інструкції не встановлюють строку накладення штрафу за прострочення платежу понад 90 днів, а тому відповідач мав правові підстави до винесення оспорюваного рішення N 550 від 22.05.2007 року.

Разом з тим суди правомірно визнали частково протиправним рішення N 550 від 22.05.2007 року, оскільки сума штрафу, яка відповідно до вимог ст. 239, 241 ГК України відноситься до адміністративно-господарських санкцій, застосована до суб'єкту господарювання в частині штрафу в розмірі 18796,01 грн. застосована понад строки встановлені ст. 250 ГК України (24 - 27), і оскільки пеня в розмірі 1739,27 грн. розрахована з вказаної суми штрафу.

Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі як суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення про застосування фінансових, санкцій та нарахування пені від 22 травня 2007 року NN 548,549 та частково N 550, щодо застосування 18796,01 грн. штрафу та 14739,27 грн. пені, діяло неправомірно, а тому суд правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі відхилити, а постанову господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно.

 

Суддя

М. Є. Суддя

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали