ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 25 вересня 2007 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Гончар Л. Я., Леонтович К. Г., Матолича С. В., Харченка В. В., Чалого С. Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову господарського суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 6 червня 2006 року у справі N 1/72-3419 за позовом Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання нечинними рішень, встановила:

В грудні 2005 року Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, в якому просило визнати нечинними рішення начальника управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі В. Михайлюка N 382 від 25.11.2005 р. про застосування санкцій на суму 1479,61 грн., N 383 від 25.11.2005 р. про застосування санкцій на суму 1841,11 грн., N 384 від 25.11.2005 р. про застосування санкцій на суму 291476,03 грн. за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми штрафів та пень нарахованих на заборгованість по сплаті страхових внесків, які виникли до порушення процедури банкрутства позивача, тому вони не підлягають розгляду і не можуть бути стягнуті, оскільки згідно ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майнові вимоги, заявлені з пропущенням терміну або такі, що не заявлялися - вважаються погашеними.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року, залишеною без змін, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 6 червня 2006 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, начальником управління Пенсійного фонду в м. Тернополі були застосовані штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (перерахування) страхових внесків до Пенсійного фонду у лютому, березні та серпні 2004 року в розмірах 1239,21 грн. і 240,40 грн. пені відповідно до рішення N 382 від 25.11.2005 р., 1603,37 грн. і 237,74 грн. пені згідно рішення N 383 від 25.11.2005 р. та 194773,94 грн. і 96702,09 грн. пені відповідно до рішення N 384 від 25.11.2005 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.10.2004 р. та в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було порушено провадження у справі N 11/Б-503 про банкрутство Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь". Згідно ст. 14 даного Закону кредитори подали свої заяви із зазначенням сум майнових вимог до позивача.

Вищезазначеною ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно п. 11 ст. 11, п. 1 ст. 16, ст. 53 вищевказаного Закону встановлені відповідні строки, в тому числі і подання повідомлення про порушення провадження справи про банкрутство і відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та подання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.06.2005 р. у вказаній справі про банкрутство, затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого управління Пенсійного фонду в м. Тернополі є кредитором по справі на суму майнових вимог 499183,45 грн., а також встановлено, що майнові вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку для їх подання або незаявлені взагалі вважаються погашеними.

Крім цього, в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 07.11.2005 р. вказано, що на дату підписання Мирової угоди від 31.08.2005 р. поточна заборгованість боржника перед управлінням Пенсійного фонду в м. Тернополі складає 63102,34 грн. В даній ухвалі також вказано, що в разі неподання УПФ у м. Тернополі боржнику розміру суми поточної заборгованості за 1 день до проведення розрахунків з кредиторами, боржник сплачує УПФ у м. Тернополі суму поточної заборгованості, яка визначена у п. 1.2.1 Мирової угоди, а саме 61102,34 грн.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, у даній справі штрафні санкції нараховані за періоди 2004 року, що підтверджується картками особового рахунку страхувальника.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи положення ст. 250 ГК України, а також п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, УПФ у м. Тернополі могло застосувати до позивача штрафні санкції протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону. Отже, строк застосування адміністративно-господарський санкцій сплив.

Враховуючи, що факт порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" був встановлений УПФ у м. Тернополі до порушення провадження у справі про банкрутство, відповідач зобов'язаний був подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, чого відповідачем не було зроблено.

Разом з тим, управління Пенсійного фонду застосувало штрафні санкції 25.11.2005 р., тобто після закінчення терміну, встановленого для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи викладене, вірним є висновок судів першої і апеляційної інстанцій, про відсутність підстав для стягнення з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" заборгованості, адже згідно ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майнові вимоги, заявлені з пропущенням терміну або такі, що не заявлялися - вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - відхилити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 23 березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 6 червня 2006 року у справі N 1/72-3419 - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали