ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31.05.2011 р.

N К-15722/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі - Весельської Т. Ф., Смоковича М. І., Горбатюка С. А., Мироненка О. В., Чумаченко Т. А., провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року, встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред'явили в суді позов до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" про внесення змін до пункту 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, а саме абзаців 4 та 5.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2007 року провадження у справі закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року ухвалу судді першої інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Суддя суду першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачами ставиться питання про визнання нечинним пункту 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України і, при цьому, ними зазначено, що він не відповідає статтям 1, 8, 19 та 58 Конституції України, то позивачами фактично ставиться питання про неконституційність оскаржуваної постанови.

Скасовуючи ухвалу судді суду першої інстанції та, направляючи справу до цього ж суду на новий розгляд, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що даний спір виник з публічно-правових відносин за участю Кабінету Міністрів України, як суб'єкта владних повноважень, який реалізовував в межах наданих законом повноважень свої управлінські функції, зокрема, прийняв рішення у формі постанови щодо внесення змін до пункту 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, а саме абзаців 4 та 5.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Зокрема, пунктом 1 частини другої зазначеної статті визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За перевіркою матеріалів справи, позивачі оскаржують постанову Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" в частині внесення змін до пункту 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, а саме абзаців 4 та 5.

Відтак, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу судді суду першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що справу належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства.

Доводи ж касаційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених вище правових норм, а тому висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, якщо визнає, що при їх ухваленні суди не порушили норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

 

Судді:

Т. Ф. Весельська

 

М. І. Смокович

 

С. А. Горбатюк

 

О. В. Мироненко

 

Т. А. Чумаченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали