ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.11.2011 р.

N К-36730/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді-доповідача Бим М. Є., суддів: Конюшка К. В., Сіроша М. В., Харченка В. В., Чалого С. Я., при секретарі: Гутніченко А. М., за участю представника прокуратури України - С. С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року у справі N 2а-7104/09/0170 за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності М. А. В., про визнання нечинною та скасування постанови, встановила:

У червні 2009 року Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про визнання нечинними та скасування:

постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 N 113 "Про узгодження місця розташування мідійного господарства та секції з навчання молоді вітрильній, водно-моторній і водолазній справі суб'єкту підприємницької діяльності М. А. В.";

постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 N 304 "Про розгляд протесту прокурора АР Крим від 22.04.2009 N 07/4-259вих".

Заступник прокурора обґрунтовував свої вимоги тим, що постанову N 113 прийнято відповідачем із порушенням ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок державної і комунальної власності відбувається за результатами земельних торгів, а постанова Ради Міністрів АР Крим від 26.05.2009 N 304 "Про розгляд протесту прокурора АР Крим від 22.04.2009 року N 07/4-259вих", якою відхилено протест прокурора, є необґрунтованою.

Судом до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено фізичну особу - підприємця М. А. В.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували приписи Земельного кодексу України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що третя особа відповідно до вимог Земельного кодексу України вжила заходи щодо підготовки матеріалів вибору земельної ділянки, які передують вирішенню питання щодо надання земельної ділянки в оренду, а в матеріалах справи відсутні докази того, що постановою N 113 вирішено питання щодо надання в оренду земельної ділянки, внаслідок чого буде укладений з третьою особою договір її оренди, а тому відсутні підстави для скасування спірної постанови N 113 з причин, які визначені у протесті і позовній заяві. Зазначає, що незгода прокурора з рішенням, прийнятим відповідачем під час розгляду протесту, не є підставою для скасування такого рішення.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

З матеріалів справи вбачається, що спірною постановою Ради міністрів АР Крим від 3 березня 2009 N 113 погоджено місце розташування мідійного господарства та секції з навчання молоді вітрильній, водно-моторній і водолазній справі суб'єкту підприємницької діяльності М. А. В. на земельній ділянці площею 0,8409 га із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за межами населених пунктів Штромовської сільської ради і дозволено розробку проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди.

Виконуючим обов'язки прокурора АР Крим внесено протест на вказану постанову, в якому він вимагає її скасувати, посилаючись на порушення вимог п. 2 ст. 124 і абз. 3 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, вказуючи при цьому, що всі попередні рішення (розпорядження голови Сакської районної державної адміністрації, Постанова Верховної Ради АР Крим) не є рішеннями про погодженням місця розташування об'єкту в розумінні абз. 3 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, оскільки повноваження по вилученню земельних ділянок для рекреаційних потреб за межами населених пунктів належать лише Раді Міністрів АР Крим.

Відповідач, розглянувши зазначений протест в. о. прокурора АР Крим, постановою від 26.05.2009 N 304 відхилив його.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції закону, яка була чинна на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно ч. 3 ст. 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України до клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені ч. 15 ст. 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Згідно ч. 15 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007) матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Пунктом 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677, встановлено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок або на підставі судового рішення.

Проект відведення земельної ділянки складається після подання всіх визначених чинним законодавством документів щодо попереднього погодження місця розташування об'єкту і затверджується в установленому порядку після погодження його власником землі або землекористувачем та отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" 16.09.2008 в разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Згідно п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції від 16.09.2008) встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Радою міністрів АР Крим до 1 січня 2008 року не приймалося рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки підприємцю М. А. В.

Так, умови та порядок продажу земельних ділянок або прав на них встановлено главами 20 та 21 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Статтею 136 ЗК України передбачено, що органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.

Відповідно до ч. 2, 3 вказаної статті добір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим лотом після: визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками; визначення вартості лота, причому вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці; виготовлення технічного паспорта об'єкта продажу.

Частиною 7 встановлено, що технічний паспорт об'єкта продажу (лота) та документація із землеустрою, необхідна для підготовки земельної ділянки до аукціону, виготовляються на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи державних, органів приватизації, відповідно до їх повноважень щодо продажу земель, та після укладення договору купівлі-продажу об'єкта продажу (лота) передаються безоплатно покупцю цього об'єкта продажу (лота).

Таким чином, обов'язок щодо оформлення необхідної документації на земельні ділянки, які надаються на конкурентних засадах покладено саме на відповідний орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що земельна ділянка, місце розташування якої погоджено суб'єкту підприємницької діяльності М. А. В., знаходиться на березі озера Донузлав, призначенням якої є розташування мідійного господарства та секції з навчання молоді вітрильній, водно-моторній і водолазній справі.

У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Згідно ст. 61, 63 ЗК України та ст. 89 Водного кодексу України режими використання таких земельних ділянок є обмеженим.

Статтею 51 ЗК України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

За приписами ст. 149 цього Кодексу вилучення таких земель здійснює Кабінет Міністрів України.

За таких обставин, суди дійшли хибного висновку про правомірність постанов Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року N 113 "Про узгодження місця розташування мідійного господарства та секції з навчання молоді вітрильній, водно-моторній і водолазній справі суб'єкту підприємницької діяльності М А. В." та від 26 травня 2009 року N 304 "Про розгляд протесту прокурора АР Крим від 22.04.2009 N 07/4-259вих".

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали