ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31.01.2012 р.

Справа N 35/17-2611-2011

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Овечкін В. Е., Чернов Є. В., Цвігун В. Л. (за участю представників: від Ген. прокуратури України: Ходаківський М. П., Саламаха О. В., від СВК "Лад-Агро": заступника Прокурора Одеської області), розглянувши касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року у справі N 35/17-2611-2011 господарського суду Одеської області за позовом Прокурора Кілійського району в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області Сільськогосподарського виробничого кооперативі "Лад-Агро" про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2011 р. (суддя Гут С. Ф.) в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі N 133 від 11.01.2007 р. та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовлено.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України, оскільки позов про визнання недійсним договору оренди землі N 133 від 11.01.2007 р. заявлено в липні 2011 р., тобто після спливу трирічного строку позовної давності, тому в позові слід відмовити з підстав пропуску позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 р. (судді: Туренко В. Б., Бандура Л. І., Поліщук Л. В.) рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2011 р. залишено без зміни.

Прокурора Одеської області в касаційній скарзі просить судові рішення у справі скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, позов про зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Прокурор доводить, що судом не застосовано ст. ст. 123 - 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 18, 20 Закону України "Про оренду землі", оскільки до договору оренди землі не додано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не розроблявся проект землеустрою про відведення земельної ділянки, що є підставою для відмови в державній реєстрації договору та визнання його недійсним; державна реєстрація договору оренди землі, що є предметом спору, не проведена, а відтак такий договір є нікчемним, тому судом порушено ст. ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, не враховано роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", щодо підстав нікчемності правочинів на їх наслідків.

24.01.2012 Вищим господарським судом України у судовому засіданні оголошено перерву у розгляді даної касаційної скарги до 31.01.2012 р. на 10:00 год.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.12.2006 р. Кілійською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження N 808, відповідно до п. 1 якого СВК "Лад-Агро" надано земельну ділянку площею 209,93 га ріллі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель не витребуваних паїв громадян - членів колишнього КСП "Україна" на території Шевченківської сільської ради на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 11.01.2007 р. між Кілійською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СВК "Лад-Агро" (Орендар) укладено тимчасовий договір оренди землі N 133, згідно п. 2 якого в оренду передана земельна ділянка загальною площею 209,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель не витребуваних паїв громадян - членів колишнього КСП "Україна" на території Шевченківської сільської ради.

Спір між сторонами в справі, що розглядається, виник з приводу земельної ділянки, площею 209,93 га земель не витребуваних паїв сільськогосподарського призначення на території Шевченківської сільської ради Кілійського району, яка неправомірно передана та знаходиться у користуванні СВК "Лад-Агро".

При цьому позивач обрав спосіб захисту порушеного права шляхом подачі позову про визнання недійсним договору оренди землі N 133 від 11.01.2007 р., укладеного між Кілійською РДА та СВК "Лад-Агро" та зобов'язання останнього повернути спірну земельну ділянку.

Відмовляючи в позові з підстав пропуску позовної давності та відхиляючи доводи про відсутність державної реєстрації суд зазначив, що такі висновки суперечать правовій позиції суду щодо наявності підстав для відмови в позові з мотивів спливу строку позовної давності одночасно не врахував наступне.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час укладення договору від 11.01.2007 р., право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно норми ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно п. 8 постанови Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. N 9 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК).

Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Таким чином, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

В обгрунтування позовних вимог, а саме в доповненнях до позовної заяви від 08.08.2011 р. N 1-11-5/1571, зазначалося, що згідно книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, договір оренди від 11.01.2007 р. N 133 укладений між Кілійською РДА та СВК "Лад-Агро" не пройшов державну реєстрацію.

Водночас суди попередніх інстанцій на обставини відсутності державної реєстрації договору від 11.01.2007 р. уваги не звернули та дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови в позові через пропуск позовної давності, стосовно правовідносин, які виникли у зв'язку із відсутністю реєстрації договору відповідно до ст. 125 ЗК України.

За таких обставин судові рішення про відмову в позові є незаконними і підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, постановив:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 р. та рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2011 р. у справі N 35/17-2611-2011 господарського суду Одеської області - скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали