ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31.01.2012 р.

 Справа N 5002-24/630-2011

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Овечкіна В. Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л. (за участю представників: від Ген. прокуратури України - Ходаківського М. П., Кривоклуб Т. В., від ПСП "Грант" - Кошенко А. Ф., прокуратури АР Крим, Військової прокуратури ВМС України), розглянувши касаційні скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2011 року у справі N 5002-24/630-2011 господарського суду АР Крим за позовом прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах держави, в особі республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим, Приватного сільськогосподарського підприємства "Грант", Військового радгоспу "Азовський" МО України, Військової прокуратури ВМС України про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, встановив:

Рішенням господарського суду АР Крим від 01.06.2011 р. (суддя Колосова Г. Г.) позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 09.11.2004 р., укладений між Ленінською районною державною адміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством "Грант", що зареєстрований в Ленінському відділенні Кримського республіканського філіалу ДП "Центр державного земельного кадастру" під N 000401100001.

Визнано недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 05.05.2004 р. N 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 27.10.2004 р. N 928 про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 05.05.2004 р. N 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватному сільськогосподарському підприємству "Грант".

Зобов'язано приватне сільськогосподарське підприємство "Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га її постійному користувачу в особі військового радгоспу "Азовський".

Суд дійшов висновку, що перший відповідач не мав права розпоряджатися спірною земельною ділянкою та приймати спірні розпорядження про її надання в оренду, оскільки згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р. у справі N 5002-29/5080.2-2010 господарського суду АР Крим визнано недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 22.02.2004 р. N 354 та зобов'язано повернути міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8 га тоді як спірна земельна ділянка знаходиться на території військового радгоспу "Азовський" відповідно до меж у державному акті КМ N 004762. За встановлених обставин відсутності у першого відповідача права надавати спірну земельну ділянку з числа земель, що були протиправно вилучені у третьої особи, то відповідно договір оренди землі від 09.11.2004 р. підлягає визнанню недійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. (судді: Сікорська Н. І., Градова О. Г., Євдокімов І. В.) рішення господарського суду АР Крим від 01.06.2011 р. скасовано.

Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції мотивував рішення тим, що висновки суду першої інстанції, що частина земельної ділянки надана в оренду приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" за рахунок земель, що були в користуванні військового радгоспу "Азовський", ґрунтуються на припущеннях, без встановлення фактів, а саме площі накладення земельних ділянок, координат земельних ділянок, неправомірного врахування висновків будівельно-технічної експертизи, проведеної по кримінальній справі, без з'ясування та підтвердження підстав передачі земельної ділянки в користування військового радгоспу "Азовський", який не мав права користуватися землею. Крім того, спірну земельну ділянку зобов'язано повернути військовому радгоспу "Азовський", який не є позивачем у справі та який не був стороною правочину, що визнаний недійсним.

Прокурора АР Крим в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Прокурор доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 35 ГПК України, оскільки неправомірно не взято до уваги обставини визнання недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 22.02.2004 р. N 354 та зобов'язання повернути міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8 га та висновки судового рішення у справі N 5002-29/5080.2-2010, безпідставно не враховано державний акт І-КМ N 004762, виданий військовому радгоспу "Азовський" на право постійного користування земельною ділянкою, який не скасовано у встановленому порядку.

Військова прокуратура ВМС України в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Прокурор доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 35 ГПК України, оскільки неправомірно не взято до уваги обставини визнання недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 22.02.2004 р. N 354 та зобов'язання повернути міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8 га та висновки судового рішення у справі N 5002-29/5080.2-2010, безпідставно не враховано державний акт І-КМ N 004762, виданий військовому радгоспу "Азовський" на право постійного користування земельною ділянкою, який не скасовано у встановленому порядку.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурорів та представника відповідача, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ленінською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження від 05.05.2004 р. N 383, відповідно до якого було вирішено представити приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років 200 га рілля з земель запасу Чистопольської сільської ради.

Вказаним розпорядженням на відповідача N 2 по справі було покладено зобов'язання надати технічну документацію для розгляду та укладання договору оренди земельної ділянки в Ленінську районну державну адміністрацію в 4-ох місячний строк та приступити до використання земельної ділянки після реєстрації договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Також відповідачем N 1 було винесено розпорядження від 27.10.2004 р. N 928, відповідно до якого було вирішено внести зміни до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 05.05.2004 р. N 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватному сільськогосподарському підприємству "Грант", виклавши п. 1 розпорядження в наступний редакції: "1. Надати приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років, площею 200,3504 га рілля з земель запасу Чистопольської сільської ради".

На підставі вищевказаного 09.11.2004 р. між відповідачем N 1 по справі (орендодавець) та відповідачем N 2 (орендар) був укладений договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 27.10.2004 р. N 928, який знаходиться за адресою: АР Крим, Ленінський район, землі запасу Чистопольської сільської ради.

Відповідно до п. 2 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 200,3504 га, в тому числі 200,3504 га рілля.

Відповідно до п. 8 вказаного договору він був укладений на 15 років.

Вказаний договір був зареєстрований в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що в книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок здійснено запис від 29.11.2004 р. під N 000401100001.

Крім того судом встановлено, що військовому радгоспу "Азовський" за державним актом 1-КМ N 004762 від 12.02.97 року надано у постійне користування земельну ділянку, площею 8477,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України у приватну власність землі оборони передаватися в жодному разі не можуть.

Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим за N 354 від 22.04.2004 року "Про внесення змін до державного акта на право постійного користування землею військовим радгоспом "Азовський" припинено право постійного користування земельними ділянками Військового радгоспу "Азовський" загальною площею 4807,8 га та передано землі в запас Багеровської селищної ради, Чистопільської сільської ради та Октябрської сільської ради.

Відповідно до пункту 1 даного розпорядження вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 4807,8 га у Військового радгоспу "Азовський" Міністерства оборони України та передати у землі запасу:

1. Багеровської селищної ради - 3607 га;

2. Честопільської сільської ради - 783 га;

3. Октябрської сільської ради - 417,8 га.

Саме з вищевказаних земель відповідачем N 1 було вирішено передати, відповідно до спірних розпоряджень, відповідачу N 2 земельну ділянку загальною площею 200,3504 га, що знаходиться за адресою: за адресою: АР Крим, Ленінський район, землі запасу Чистопольської сільської ради.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно з рішенням господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. по справі N 5002-29/5080.2-2010 визнано недійсним розпорядження Ленінської РДА N 354 від 22.02.2004 р. та зобов'язано Ленінську районну державну адміністрацію АР Крим (98200, смт Леніно, вул. Пушкіна, 22, код ЄДРПО України 04055481) повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Військового радгоспу "Азовський" (98227, Ленінський район, смт Багерово, вул. Леніна, 12, код ЄДРПО України 08388742) земельну ділянку площею 4807,8 га.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 5002-29/5080.2-2010 від 27.04.2011 р., відповідно до якої рішення ГС АР Крим в частині визнання недійсним розпорядження Ленінської райдержадміністрації N 354 від 22.02.2004 р. було залишено в силі.

При цьому апеляційною інстанцією було встановлено, що земельна ділянка, яка була надана приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" на підставі спірного розпорядження N 383 від 05.05.2004 р., знаходиться на території військового радгоспу "Азовський" відповідно до меж у державному акті КМ N 004762.

Враховуючи той факт, що розпорядження відповідача N 1 від 22.04.2004 р. N 354, яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4807,8 га у Військового радгоспу "Азовський" Міністерства оборони України та передано у землі запасу та зі складу яких відповідачем N 1 було передано в оренду відповідачу N 2 земельна ділянка загальною площею 200,3504 га, що знаходиться за адресою: за адресою: АР Крим, Ленінський район, землі запасу Чистопольської сільської ради, визнано недійсним через порушення норм чинного законодавства України, то суд робить висновок про те, що відповідач N 1 не мав права розпоряджатися вказаними землями та виносити спірні розпорядження щодо надання спірної земельної ділянки в оренду іншим особам.

Одночасно, висновки суду апеляційної інстанції про не встановлення факту накладення спірної земельної ділянки та її знаходження на земельній ділянці військового радгоспу "Азовський" спростовуються зазначеним.

Касаційна інстанція зазначає про неправомірність доводів та мотивів суду апеляційної інстанції щодо не підтвердження підстав передачі земельної ділянки в користування військового радгоспу "Азовський", безпідставність доводів про необхідність з'ясування зазначених підстав, неправомірність дослідження обставин користування земельною ділянкою площею 8477,96 га військовим радгоспом "Азовський", оскільки з'ясування зазначених обставин та підстав не входить до предмету доказування даного спору, а відтак, апеляційний господарський суд порушив межі перегляду справи.

Отже, позовні вимоги стосовно визнання недійсними розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 05.05.2004 року N 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 27.10.2004 року N 928 "Про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 05.05.2004 року N 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" задоволені правомірно.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, направлена на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або декількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- або багатобічним правочином є узгоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання і про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочина. Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки судом встановлено, що відповідач N 1 не мав права надавати відповідачу N 2 земельну ділянку з числа земель, що були протиправно вилучені у третьої особи по справі, то, відповідно, договір оренди землі від 09.11.2004 р., укладений між відповідачами по справі щодо передачі в оренду земельна ділянка загальною площею 200,3504 га, підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки в даному випадку судом встановлено, що відповідач N 1 не мав права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки протиправно вилучив її з законного користування третьої особи, позовні вимоги в частині зобов'язання приватного сільськогосподарського підприємства "Грант"повернути земельну ділянку площею 200,3504 га саме військовому радгоспу "Азовський" підлягають задоволенню.

Касаційна інстанція зазначає, що дослідження Севастопольським апеляційним господарським судом питання щодо правомірності та підстав отримання військовим радгоспом "Азовським" державного акта на землю не узгоджується із предметом спору, який має відповідати відповідному способу захисту згідно ст. 16 ЦК України, суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до спірних правовідносин.

Отже, доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а мотиви застосування законів є помилкові.

За таких обставин апеляційна інстанція неправомірно дійшла висновку про відмову в позові та неправомірно скасувала рішення господарського суду першої інстанції, висновки якого відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права, яке підлягало застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на наведене, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне рішення господарського суду першої інстанції залишенню в силі.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, постановив:

Касаційні скарги задовольнити.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. у справі N 5002-24/630-2011 господарського суду АР Крим скасувати.

Рішення господарського суду АР Крим від 01.06.2011 р. залишити в силі.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали