ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.11.2011 р.

Справа N 10/16-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Воліка І. М. (доповідача), суддів: Коваленко С. С., Хрипуна О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення від 10.02.2011 господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 16.05.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 10/16-11 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" до: 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", про визнання недійсним договору поруки.

 В судове засідання прибули представники сторін: позивача - ОСОБА_1 (дов. від 14.03.2011 N 78); відповідача-1 - не з'явились; відповідача-2 - не з'явились.

Відповідно до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.10.2011 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у наступному складі: головуючий - Волік І. М., судді - Коваленко С. С., Хрипун О. О.

Встановив:

У лютому 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзінвестгруп" (надалі - ТОВ "Союзінвестгруп") звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (надалі - ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", відповідач-2) про визнання недійсним договору поруки б/н від 02.09.2010, укладеного між відповідачами без погодження з відповідачем.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 у справі N 10/16-11 (суддя Кощеєв І. М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 (колегія суддів: Мороз В. Ф. - головуючий, судді - Науменко І. М., Голяшкін О. В.), позовні вимоги ТОВ "Союзінвестгруп" задоволено; визнано недійсним договір поруки б/н від 02.09.2010, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус"; стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Союзінвестгруп" витрати по сплаті держмита в розмірі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" на користь - витрати по сплаті держмита в розмірі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач-1 - ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 511, 553, 556, 627, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 47, 22, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням чого суди не надали належної правової оцінки правовідносинам сторін та прийняли рішення, які не ґрунтуються на повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 не скориставсь правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу відповідача-1 до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27.06.2007 між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк") та ТОВ "Союзінвестгруп" (Позичальник) укладений Кредитний договір N 1549, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 27.03.2008, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 740000,00 дол. США зі сплатою процентів у розмірі 12,6 % річних та зменшенням ліміту кредитних коштів згідно графік (Додаток N 1), з остаточним поверненням кредиту до 25.03.2009.

В пункті А.5 Кредитного договору N 1549 сторони погодили, що зобов'язання Позичальника забезпечуються договором іпотеки N 1549/ДЗ від 27.06.2007, договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2007, договорами поруки від 27.06.2007.

Відповідно до пункту 2.2.12 Кредитного договору Позичальник зобов'язується належним чином оформити договір іпотеки, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя в забезпечення виконання зобов'язань по даному договору, договір страхування закладеного майна, а також надати інші необхідні документи - поруку засновників.

Згідно Статуту ТОВ "Союзінвестгруп" засновниками товариства є ТОВ "Союзукртранс", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а тому з зазначеними засновниками, за попередньою згодою з Позичальником - ТОВ "Союзінвестгруп", з метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором N 1549, були укладені договори поруки б/н від 27.06.2007.

Проте 02.09.2010 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (Кредитор) та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" (Поручитель) укладений Договір поруки б/н, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ "Союзінвестгруп" всіх своїх обов'язків за Кредитним договором N 1549, на суму кредиту у розмірі 740000 дол. США, зі строком повернення до 25.03.2009.

За умовами Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником обов'язків за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 4 Договору); Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі Кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги (п. 6 Договору).

При цьому судами встановлено, що даний договір є двостороннім та укладений без попередньої згоди на то боржника - ТОВ "Союзінвестгруп".

В силу приписів частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що оспорюваний договір поруки безпосередньо впливає на права та обов'язки Позичальника (позивача), а відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Оскільки зазначеною нормою передбачене загальне правило участі третьої особи у зобов'язанні, а саме зобов'язання не повинно створювати обов'язків для третьої особи, тобто не можна без згоди особи покласти на неї обов'язок вчинити якусь дію або утриматись від вчинення такої дії, з урахуванням цього суд дійшов висновку, що договір поруки від 02.09.2010 не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є недійсним.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

З правового аналізу наведеної норми випливає, що природа поруки полягає у поєднанні волі боржника і поручителя відповідати спільно, а тому порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя.

З огляду цього, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону, висновки судів попередніх інстанцій, що оспорюваний договір поруки від 02.09.2010 є недійсним, оскільки суперечить поняттю договору, зокрема ст. 626 Цивільного кодексу України, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що встановлює права та обов'язки, у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок господарських судів про обґрунтованість заявлених позовних вимог є законним, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Разом з тим доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Таким чином, оскаржувані судові акти у справі винесені з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законними та обґрунтованими, тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2011 у справі N 10/16-11 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

І. М. Волік

Судді:

С. С. Коваленко

 

О. О. Хрипун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали