ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.11.2011 р.

N К-32266/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя - Костенко М. І., головуючий, судді: Маринчак Н. Є., Острович С. Е., Степашко О. І., Усенко Є. А., при секретарі - Сватко А. О. розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Шахтарська ОДПІ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 у справі N 2-а-36616/08/0570 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи З. Д. Ф. (далі - СПД З. Д. Ф.) до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників: позивача - не з'явились, відповідача - Ш. Т. О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України встановив:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 02.12.2008 N 0000491742/3-1274 з тих мотивів, що порядок застосування спрощеної системи оподаткування не залежить від обраних суб'єктом малого підприємництва видів підприємницької діяльності.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Шахтарська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що доходи, отримані позивачем поза межами видів діяльності, зазначених у свідоцтві про сплату єдиного податку, підлягають оподаткуванню за загальною системою.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Шахтарської ОДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Шахтарською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку СПД З. Д. Ф. щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.07.2006 по 30.09.2007, оформлену актом від 19.05.2008 N 756/17-111-1/3164301897. В ході цієї перевірки було виявлено, що позивач, перебуваючи у перевірений період на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, отримував доходи від провадження видів підприємницької діяльності, які згідно з Національним класифікатором України, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 N 375, не відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві позивача про сплату єдиного податку. Так, у виданому позивачеві свідоцтві визначено загальний вид "розважальна діяльність" без визначення конкретного коду економічної діяльності за названим Класифікатором. Наведена обставина стала підставою для визначення СПД З. Д. Ф. податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 101946,64 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішення.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Встановлений чинним законодавством порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування не передбачає обов'язок суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.

Законодавством України (зокрема, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України") встановлені певні обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності, тоді як додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599.

У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Отже, як вірно зазначили суди, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Водночас статтею 1 Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.

При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог цього Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Порушення ж умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

При цьому з огляду на приписи пункту 1 Указу, в силу вимог яких виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), при визначенні граничного обсягу виручки, при перевищенні якого суб'єкт малого підприємництва втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, підлягає врахуванню і транзитні кошти, як-от, зокрема, сума виручки платника єдиного податку-комісіонера, одержана на підставі комісійних угод.

В акті перевірки СПД З. Д. Ф. міститься посилання на отримання ним протягом 2007 року 785600 грн. виручки від провадження діяльності за спрощеною системою оподаткування.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було перевірити висновки акта перевірки щодо загального обсягу виручки, отриманої позивачем у перевірений період, встановити суму перевищення цієї виручки над максимально допустимим обсягом (як умови застосування пільгового режиму оподаткування), з'ясувати суму податкових зобов'язань, що підлягають сплаті з такої суми перевищення, і на підставі цього дійти обґрунтованого висновку про правомірність (або незаконність) проведеного Шахтарською ОДПІ донарахування податкового зобов'язання за оспорюваним актом індивідуальної дії.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відтак відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення місцевого та апеляційного судів зі справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ухвалив:

1. Касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити частково.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 у справі N 2-а-36616/08/0570 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали