ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 6 листопада 2008 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого: судді Харченка В. В., суддів: Бим М. Є., Васильченко Н. В., Гончар Л. Я., Шкляр Л. Т., при секретарі: Мерзлому Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2007 року у справі за позовом прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України до Черкаської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Райагробуд", про визнання недійсним рішення, встановила:

У травні 2006 року прокурор Придніпровського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Райагробуд" про визнання недійсним рішення.

Постановою господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2007 року, в задоволенні позовних вимог прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаської міської ради від 30.06.20005 року N 8-216 ТОВ "Корпорація "Райагробуд" надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,32 га під будівництво частини житлового комплексу по вул. Козацька, 1/1.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.09.2002 року N 606 "Про передачу функцій замовника на проектування та будівництво 107-квартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда (поз. 37Б-1) в мікрорайоні "Митниця-1" управлінню будівництва та інвестицій Державного комітету у справах охорони Державного Кордону України, в нинішній час - Департамент забезпечення Адміністрації державної прикордонної служби України, передало функції Замовника з правом вкладу інвестицій в будівництво житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда (нині вул. Козацька, 1) поз. 37Б-1 мікрорайону "Митниця-1" в м. Черкаси.

Черкаська міська рада рішенням від 24.03.2006 р. N 9-353 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Козацька, 1/1, надала ТОВ "Корпорація "Райагробуд" дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,8 га по вул. Козацькій 1/1 в оренду під розміщення багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями.

Згідно із доводами позивача, зазначеним вище рішенням порушуються його права на будівництво 119 квартирного будинку по вул. Козацькій, 1 поз, 37 Б-1 мікрорайону "Митниця-1" оскільки на цій земельній ділянці знаходиться його незавершене будівництво 119 квартирного житлового будинку. Крім того, зазначає, що цим рішенням надано право, на забудову фактично однієї і тієї земельної ділянки, Державній прикордонній службі України та ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Генеральним планом забудови м. Черкаси по вул. Козацькій передбачено розташування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначенням (п'ять блок секцій), що підтверджується викопійовкою із плану міста та копією генплану.

Згідно із нормами статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до генерального плану забудови м. Черкаси по вул. Козацькій 119-ти квартирний житловий будинок не запроектований. Рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006 року N 9-353 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Козацькій, 1/1", ТОВ "Корпорація "Райагробуд" було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,8 га по вул. Козацькій, 1/1 в оренду під розміщення багатоповерхових житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями, будівництво яких передбачено Генеральним планом м. Черкаси.

Згідно висновків управління містобудування та архітектури міськвиконкому від 24.01.2006 р. N 991/14 та Черкаського управління земельних ресурсів від 28.02.2006 р. N 394-25-01 земельна ділянка площею 0,8 га що надається під частину комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Козацькій, 1/1 містобудівних обтяжень і обтяження землекористування не мають.

Матеріалами справи та зібраними у справі доказами підтверджується, що позивач як замовник будівництва право на земельну ділянку не оформив.

Отже, при наданні відповідачем третій особі земельної ділянки площею 0,8 га ця земельна ділянка була вільною і нікому не надавалася в користування, що підтверджується листом Черкаського міського управління земельних ресурсів від 28.02.2006 року N 394-25-01.

Таким чином, при прийнятті оспорюваного рішення права позивача та інших осіб порушені не були.

Відповідно до абз. 4 ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Рішення про надання позивачу - Департаменту забезпечення адміністрації державної прикордонної служби України земельної ділянки під забудову згідно ст. ст. 123 - 124 Земельного Кодексу України він не має.

Здійснення будівництва без дозволу органу місцевого самоврядування та дозволу на виконання будівельних робіт, що надає Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. N 273, зареєстрованого в Мін'юсті 25.12.2000 року N 945/5166), взагалі не може вважатись об'єктом незавершеного будівництва.

Особа, що здійснювала будівництво, згідно ст. 331 ЦК України, вважається власником матеріалів які були використані в процесі будівництва.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм правил.

Так, листом від 18.07.2006 року N 3652/14 Управлінням містобудування архітектури підтверджено, що генеральним планом забудови м. Черкаси, даний об'єкт не передбачений.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їх невідповідності Конституції або Законам України.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Однією із обов'язкових умов визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідно до акту, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно.

 

Головуючий, суддя

В. В. Харченко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали