ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26.10.2010 р.

N К-11689/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді-доповідача - Голубєвої Г. К., суддів: Карася О. В., Рибченка А. О., Федорова М. О., Шипуліної Т. М., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2008 року по справі N 2-а-2347/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання недійсним рішення, встановив:

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 року по справі N 2-а-2347/08 позов задоволено та визнано недійсним рішення про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" штрафних (фінансових) санкцій N 0000530849 від 25.07.2007 року у розмірі 485,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПА у Харківській області подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення ст. 159 КАС України та п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області 6 липня 2007 року була проведена перевірка господарської одиниці позивача - гральних автоматів щодо контролю за здійсненням ТОВ "Світ розваг" розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт перевірки.

В акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону N 265/95-ВР, так як при проведенні перевірки виявлено незастосування РРО при розрахунковій операції та невидача розрахункового документа.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято рішення N 0000530849 від 25.07.2007 року, яким позивачу визначені штрафні санкції відповідно до п. 1 ст. 17 Закону N 265/95-ВР в розмірі 485,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надає послуги у сфері грального бізнесу. В своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач.

Ігрові автомати, що використовує в своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача не передбачена. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Постановою КМ України від 07.02.2001 р. N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі для гральних автоматів - до 31.12.2006 року.

При цьому, згідно з п. 2 вказаної постанови, Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

На момент здійснення перевірки, був відсутній зареєстрований у відповідному реєстрі реєстратор розрахункових операцій, який би міг використовуватися позивачем.

Таким чином, у гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2008 року по справі N 2-а-2347/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Г. К. Голубєва

Судді:

О. В. Карась

 

А. О. Рибченко

 

М. О. Федоров

 

Т. М. Шипуліна

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали