ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., при секретарі судового засідання - Бурнишевій О. Е., за участю представників: відповідача - Розмоша В. І., позивача - Булгакової В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Агропромислова компанія "Рис-холдинг" (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі - ДПІ), третя особа - Південна регіональна митниця Державної митної служби України, про визнання недійсним рішення, встановив:

У серпні 2007 року Товариство звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12 березня 2008 року, просило визнати частково недійсним рішення ДПІ від 27 липня 2007 року N 000028220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32906 грн. 5 коп.

Зазначене рішення прийняте відповідачем на підставі акта від 18 липня 2007 року про результати позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства в період з 10 січня по 13 липня 2007 року, в якому вказано на порушення Товариством статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 185/94-ВР).

Перевіркою встановлено, що Товариство на виконання контракту від 10 січня 2007 року N 07WXLZ001, укладеного з компанією Wuxi Longzhu Machineri & Equipment Co., Ltd, платежі за яким проводились у доларах США, 14 березня 2007 року здійснило авансовий платіж у сумі 70065 доларів США. Таким чином, останнім днем строку поставки товару на митну територію України відповідно до статті 2 Закону N 185/94-ВР було 12 червня 2007 року. Однак вантажну митну декларацію на імпортований товар Товариство подало митному органу лише 13 липня 2007 року, тому, на думку ДПІ, позивачем прострочено 90-денний строк, встановлений для поставки товару за імпортною операцією на 31 день.

Господарський суд м. Севастополя постановою від 12 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 травня 2008 року та Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року, позов задовольнив.

Ухвалюючи такі рішення, суди всіх інстанцій виходили з того, що придбаний Товариством за вищезгаданим контрактом товар вважається імпортованим не з дня оформлення вантажної митної декларації на нього, а з дня перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль, тобто з 29 червня 2007 року, коли Одеською митницею Державної митної служби України зроблено відповідний запис у товаросупроводжувальному документі - коносаменті MSCUAN 880784. Отже, строк, передбачений статтю 2 Закону N 185/94-ВР, прострочено на 17 днів, а не на 31 день, як вважає відповідач, тому оскаржуване рішення ДПІ в частині нарахування пені за період з 30 червня по 13 липня 2007 року в сумі 14860 грн. 78 коп. є протиправним.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року, справу направити на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування статей 1, 2 Закону N 185/94-ВР, пунктів 2, 14, 23 статті 1, статті 43 Митного кодексу України та статті 56 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України".

Обґрунтовуючи заяву, відповідач додав до неї ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2008 року (К-34651/06) (Ухвала N К-34651/06) у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, у якій, на його думку, наведені норми права застосовані по-іншому та правильно.

Заслухавши пояснення представників Державної податкової служби України та Національного банку України, перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону N 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону N 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону N 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, дійшов правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону N 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України

Ураховуючи наведене, висновок касаційного суду про протиправність оскаржуваного рішення ДПІ ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у спорах цієї категорії, висловленій у постановах від 1 липня 2009 року N 21-890во09 та 22 грудня 2009 року N 21-1411во09.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали