ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 травня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Панталієнка П. В., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г.,  розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" (далі - ТОВ) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - ДПА) про визнання недійсним рішення за заявою ДПА про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 травня 2010 року (Ухвала N К-12800/08, К-13106/08), встановив:

У січні 2008 року ТОВ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до СДПІ, ДПА, в якому просило визнати недійсним рішення СДПІ від 25 липня 2007 року N 0000640849 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 125 грн.

ТОВ указало, що працівники ДПА 9 липня 2007 року провели перевірку господарської одиниці (зали гральних автоматів позивача) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу та склали акт від 9 липня 2007 року N 20405086/2300.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) - незастосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при проведенні розрахункової операції та невидачу розрахункового документа на суму 25 грн.

На підставі викладених в акті перевірки висновків СДПІ було прийнято рішення від 25 липня 2007 року N 0000640849, яким позивачу на підставі пункту 1 статті 17 Закону N 265/95-ВР нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125 грн.

ТОВ також зазначило, що при проведенні перевірки будь-які ставки у гральний автомат, в тому числі й ставка у розмірі 25 грн, інспекторами державної податкової служби не вносилися.

Крім того, всупереч пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі - постанова N 121) Міністерство промислової політики України не забезпечило організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які б відповідали необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 7 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2008 року, позов задовольнив. Визнав недійсним рішення СДПІ від 25 липня 2007 року N 0000640849 про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 125 грн.

Суди обґрунтовували свої рішення тим, що вини юридичної особи у невикористанні РРО немає, оскільки Міністерство промислової політики не виконало покладеного на нього постановою N 121 обов'язку щодо розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише після набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", яким до зазначеного реєстру включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал".

Крім того, суди виходили з того, що відповідачі не довели факт унесення інспекторами державної податкової служби у гральний автомат ставки у розмірі 25 грн під час проведення перевірки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 травня 2010 року (Ухвала N К-12800/08, К-13106/08) рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ДПА звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування касаційним судом пункту 6 постанови N 121 тапункту 1 статті 3 Закону N 265/95-ВР у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви ДПА додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2011 року (Постанова N К-13049/08, К-13277/08) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсним рішення, яка, на її думку, підтверджує неоднакове правозастосування.

Перевіривши наведені ДПА доводи, Верховний Суд України вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви ДПА копії судового рішення по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовані одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 травня 2010 року (Ухвала N К-12800/08, К-13106/08).

Так, у постанові від 24 лютого 2011 року (Постанова N К-13049/08, К-13277/08) касаційний суд виходив із встановленого судами попередніх інстанцій факту про те, що порушення норм чинного законодавства України щодо застосування РРО мало місце, а відтак і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

У справі ж, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, рішення яких залишив без змін суд касаційної інстанції, визнали недоведеним факт унесення інспекторами державної податкової служби у гральний автомат ставки у розмірі 25 грн, тобто встановили факт ненадання такої послуги.

Виходячи зі змісту пункту 1 статті 17 Закону N 265/95-ВР фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості наданих послуг за непроведення суб'єктом підприємницької діяльності розрахункових операцій через РРО можуть бути застосовані до нього лише у разі надання таких послуг.

Оскільки у справі, що розглядається, на відміну від справи, на рішення в якій посилається заявник як на підтвердження неоднакового правозастосування, факт правопорушення не встановлено, то немає підстав для висновку щодо подібності правовідносин та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Державної податкової адміністрації у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

П. В. Панталієнко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А. Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали