ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Терлецького О. О., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" (далі - ТОВ) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ), третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області (далі - ДПА), про визнання недійсним рішення, встановив:

У лютому 2008 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним рішення СДПІ від 30 серпня 2007 року N 0000940849 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1592 грн. 50 коп.

Позивач зазначив, що 10 серпня 2007 року працівники ДПА провели планову перевірку господарської одиниці (зали гральних автоматів ТОВ) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу та склали акт від 10 серпня 2007 року N 20406052/2310, в якому встановлено порушення ТОВ вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) у зв'язку з непроведенням розрахункової операції на суму 318 грн. 50 коп. через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідного розрахункового документа та невидачею розрахункового документа на суму проведеної операції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі - постанова N 121) Міністерство промислової політики України було зобов'язано забезпечити в термін до 31 грудня 2006 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Однак на момент здійснення перевірки Міністерство промислової політики України цього обов'язку не виконало.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року, позов задовольнив: визнав недійсним рішення СДПІ від 30 серпня 2007 року N 0000940849.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 січня 2011 року (Ухвала N К-7009/09) рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПА, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 6 додатка до постанови N 121, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2011 року (Постанова N К-13049/08, К-13277/08), яка, на думку ДПА, підтверджує неоднакове правозастосування.

Ухвалою від 18 липня 2011 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

У справі, рішення касаційного суду в якій додано до заяви на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, цей суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ТОВ від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 1 статті 3 Закону N 265/95-ВР, оскільки на час проведення перевірки настав установлений постановою N 121 термін застосування РРО при наданні послуг із використанням гральних автоматів.

У справі ж, що переглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення попередніх судів про задоволення позову, виходив із того, що на час виникнення спірних відносин Міністерство промислової політики України не виконало покладеного на нього постановою N 121 обов'язку щодо розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, а тому застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР є неправомірним.

Такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права і відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій у постановах від 30 травня 2011 року N 21-89а11 (Постанова N 21-89а11), від 4 липня 2011 року N 21-122а11 (Постанова N 21-122а11), від 10 жовтня 2011 року N 21-202а11 (Постанова N 21-202а11), де зазначено: притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 1 липня 2008 року.

Оскільки при вирішенні цієї справи суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, то оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Державної податкової адміністрації у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. О. Терлецький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

С. М. Вус

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

Т. Є. Жайворонок

 

М. Р. Кліменко

 

П. І. Колесник

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

Т. С. Таран

 

І. Б. Шицький

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали