ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.08.2011 р.

Справа N 9/386

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Куровського С. В., суддів - Коробенка Г. П., Поліщука В. Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі N 9/386 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" до Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-методичний центр інформаційних технологій" про визнання недійсним свідоцтв, штампів (за участю: позивача - Богуш М. К., відповідача - не з'явилися), встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі N 9/386 (суддя: Бондаренко Г. П.) позовні вимоги ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" задоволені частково. Зобов'язано Приватний професійно-технічний навчальний заклад "Науково-медичний центр інформаційних технологій" припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 (судді: Чорна Л. В, Баранець О. М., Рєпіна Л. О.) рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 частково скасовано та прийнято нове, яким в частині зобов'язання відповідача припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів відмовлено, в решті рішення залишено без змін.

ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст. ст. 16, 19, 34 Закону України "Про професійно-технічну освіту", ст. ст. 27, 47, 54 Закону України "Про освіту" та ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Касаційна скарга мотивована тим, що єдиним уповноваженим суб'єктом на організацію та проведення навчання медичних працівників методами передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів є ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України. Стверджує, що відповідач проводить незаконне навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, оскільки наказ Міністерства охорони здоров'я України N 339 від 28.11.97 втратив чинність, навчальний заклад може здійснювати курсову підготовку (підвищення кваліфікації) медичних працівників лише за наявності ліцензії Міністерства освіти і науки України, а такої професії "медичний працівник", підвищення кваліфікації, якого здійснює навчальний заклад взагалі не існує, що свідчить про незаконність діяльності останнього як закладу освіти. Вказує на помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанції щодо наявності у відповідача ліцензії, навчальних планів та програм.

Видача навчальним закладом, за результатами проведеного навчання, медичним працівникам Свідоцтва за формою N 141-о, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.97 N 339 "Про вдосконалення системи профілактичних, протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів", свідчить про порушення відповідачем встановлених чинним законодавством порядку та умов надання освітніх послуг.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні та постанові попередніх судових інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.98 N 313 "Про утворення Українського медичного центру безпеки дорожнього руху" на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів" від 06.04.98 N 456, а також з метою вдосконалення системи медичного забезпечення безпеки дорожнього руху було створено Український медичний центр безпеки дорожнього руху.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2004 N 265 "Про реорганізацію Українського медичного центру безпеки дорожнього руху" з 01.08.2004 Український медичний центр безпеки дорожнього руху був реорганізований шляхом приєднання до ДП "Центр інформаційних технологій".

В подальшому, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.01.2008 N 36 ДП "Центр інформаційних технологій" перейменовано на ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про дорожній рух" періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ України.

Таким актом, зокрема є Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України N 124/345 від 05.06.2000 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за N 435/4656 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я N 1/1 від 11.01.2010).

Відповідно до п. 1.9 даного наказу щозмінний передрейсовий та післярейсовий медичні огляди водіїв транспортних засобів проводяться лікарями або середніми медичними працівниками, які здійснюють медичний контроль обслуговування водіїв підприємств, установ, організацій. Медичні працівники мають право проводити зазначені медичні огляди після періодичного (1 раз на три роки) навчання методам їх проведення в Державному підприємстві "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України та його філіалах.

Відповідно до п. 1.10 вищевказаного наказу Державне підприємство "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України та його філіали організовують та контролюють роботу і підготовку фахівців, які здійснюють навчання медичних працівників методам проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Як вбачається з листа Міністерства освіти і науки України від 10.09.2010 N 1/12-4070 навчання медичних працівників шляхом проведення щозмінного передрейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів належить до повноважень Міністерства охорони здоров'я.

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України від 11.03.2011 N 3.15-16/487 станом на 10.03.2011 навчання медичних працівників методам передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів відповідно до наказу МОЗ та МВС N 124/345 від 05.06.2000 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів" покладено на Державне підприємство "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України.

Як вбачається з листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.03.2010 N 3259, відповідно до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.11.2000 N 1698, органом ліцензування з медичної практики визначено Міністерство охорони здоров'я.

Тобто, діяльність суб'єкта господарювання, пов'язана з проведенням щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, є медичною практикою і відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягає ліцензуванню Міністерства охорони здоров'я України.

Міністерство охорони здоров'я України видало позивачу - Державному підприємству "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України Ліцензію Серія АВ N 526335 (Медична практика).

Таким чином, єдиним уповноваженим суб'єктом на організацію та проведення навчання медичних працівників методам передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів є Державне підприємство "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України, яке має право здійснювати медичну практику відповідно до ліцензії Міністерства охорони здоров'я України.

За наслідками проведеного навчання медичним працівникам позивачем видається Свідоцтво про право проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів (далі по тексту - Свідоцтво") за формою N 141-о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.97 N 339 "Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів".

У відповідності до п. 5.3 наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України N 124/345 від 05.06.2000 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів" медичному працівнику видається штамп з висновком про придатність до керування транспортним засобом в ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України та його філіалах після проходження навчання методів проведення перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Так, на виконання вищевказаного наказу позивачем був виданий наказ від 03.03.2008 N 80/1-П "Про затвердження Інструкції про порядок видачі і використання штампів медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів", відповідно до п. 2.4 який передбачає, що номерний штамп з висновком про придатність до керування транспортними засобами видається медичному працівникові (який отримав право на проведення розмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів) ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України, тобто позивачем.

З огляду наведеного, єдиним уповноваженим суб'єктом на видачу свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортним засобом є Державне підприємство "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України.

Позивач видає медичним працівникам, після отримання Свідоцтва і штампу, довідку про внесення до Єдиного реєстру медичних працівників, що доводять щозмінні передрейсові (післярейсові) медичні огляди водіїв транспортних засобів, що є документальним підтвердженням реєстрації медичного працівника у Єдиному реєстрі (п. 1.3.4 наказу ДП "Український державний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України від 03.03.2008 N 80/1-П).

Авторське право на вищевказаний реєстр було зареєстроване в Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, що підтверджується Свідоцтвом N 32606 від 01.04.2010 року про реєстрацію авторського права на твір (Копію Свідоцтва додано до позовної заяви).

З огляду наведеного, господарський суд міста Києва прийшов до законного і обгрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-медичний центр інформаційних технологій" припинити дії щодо видачі Свідоцтв про право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, номерних штампів із висновком про придатність до керування транспортних засобів. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Приватного професійно-технічного навчального закладу "Науково-медичний центр інформаційних технологій" припинити дії щодо незаконного навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, то суди обох інстанцій прийшли до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідач надає саме освітні послуги, які ліцензовані у встановленому законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зауважити на тому, що за приписами статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України, в свою чергу, встановлює права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

В статті 16 Цивільного кодексу України дійсно визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту, не передбачений в Цивільному кодексі України, має бути встановлений договором або законом.

Тобто, суди попередніх інстанцій, дійшовши правомірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині припинення дій щодо незаконного навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, безпідставно не застосували ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Викладене свідчить про те, що судами попередніх інстанцій в цій частині неправильно застосовані норми матеріального права, проте це порушення у даному випадку не є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі N 9/386 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі N 9/386 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011 у справі N 9/386 залишити без змін.

 

Головуючого

С. В. Куровський

Судді:

Г. П. Коробенко

 

С. В. Поліщук

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали