ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Панталієнка П. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг удачі - Україна" (далі - ТОВ) до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - МДПІ) про визнання недійсним та скасування рішення за заявою МДПІ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2011 року, встановив:

У серпні 2007 року ТОВ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до МДПІ, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення МДПІ від 10 серпня 2007 року N 0002772311/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 950 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2008 року, позовні вимоги задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення МДПІ від 10 серпня 2007 року N 0002772311/0 про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 950 грн та стягнув із державного бюджету на користь позивача 3 грн 40 коп. державного мита.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, МДПІ звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування касаційним судом пункту 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі - постанова N 121) та пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2010 року (Постанова N К-20736/07) у справі за позовом ТОВ до МДПІ про скасування рішення, яка, на думку відповідача, підтверджує неоднакове правозастосування.

Перевіривши за матеріалами справи наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Суди встановили, що позивач надає послуги у сфері грального бізнесу, використовуючи у своїй діяльності ігрові автомати "KIS GAME WALL", які вводяться в дію самостійно гравцем шляхом приймання грошей через купюро-приймач.

На підставі акта перевірки Сумської державної податкової адміністрації від 10 серпня 2007 року N 20110332/23 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності МДПІ прийняла рішення від 10 серпня 2007 року N 0002772311/0, яким позивачу, за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР, нараховано штрафні санкції у розмірі 950 грн.

Вирішуючи спір, касаційний суд виходив із того, що вини юридичної особи у незастосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) немає, оскільки Міністерство промислової політики не виконало покладеного на нього постановою N 121 обов'язку щодо розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

У постанові, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 1 статті 3 Закону N 265/95-ВР, оскільки на час проведення перевірки настав установлений постановою N 121 термін застосування РРО при наданні послуг із використанням гральних автоматів.

Висновки касаційного суду у справі, що розглядається, відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

Так, пунктом 6 додатка до постанови N 121 встановлено термін переведення суб'єктів господарювання залежно від форм та умов їх діяльності на розрахунки із застосуванням РРО. Для суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, було встановлено термін до 31 грудня 2006 року.

Водночас згідно зі статтею 12 Закону N 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови N 121 на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

За таких обставин до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону N 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення їх до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 1 липня 2008 року.

У справі, що розглядається, суди встановили, що перевірку було проведено 31 липня 2007 року, тобто до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО відсутня.

Оскільки при вирішенні спору касаційний суд правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то у задоволенні заяви МДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

П. В. Панталієнко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. І. Гуменюк

 

В. С. Гуль

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

В. Л. Маринченко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція

Притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 1 липня 2008 року, оскільки до цієї дати у перших була відсутня об'єктивна можливість дотримувати вимог статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали