ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 16 травня 2011 року

Верховний Суд України у складі головуючого: Шицького І. Б., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Яреми А. Г., розглянувши за участю представника: публічного акціонерного товариства "Крименерго" - Мельнікової Т. В., заяву відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року у справі N 2-28/2397-2010 (Постанова N 2-28/2397-2010) за позовом ТОВ "Агрофірма "Новий вік" до ВАТ "Крименерго" про визнання недійсними актів та рішення, встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсними актів відповідача від 23 березня 2010 року та 25 березня 2010 року, а також рішення, оформленого протоколом N 5163 від 15 квітня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

25 березня 2010 року під час перевірки об'єкту "промбаза" було встановлено, що прилад обліку електроенергії викрадено, про що позивачем було негайно повідомлено Первомайський РВВС та диспетчера РЕМ. Після отримання такого повідомлення працівниками Первомайського РЕМ ВАТ "Крименерго" складено акт N 107881, у якому зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики N 28 від 31 липня 1996 року, а саме: "самовільний демонтаж приладу обліку електроенергії без дозволу енергозабезпечуючої організації; споживач своєчасно не повідомив Первомайський РЕМ про виявлене порушення Правил користування електричною енергією - пункт 6.40 Правил".

На підставі акта N 107881 про порушення Правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією було складено протокол за N 5163 від 15 квітня 2010 року, згідно якого комісією здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 25 вересня 2009 року по 25 березня 2010 року та зроблено висновок про те, що до сплати за актом N 107881 підлягає сума в розмірі 30857,72 грн.

Позивач вважає, що працівниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 25 березня 2010 року було безпідставно складений акт N 107881 про порушення Правил користування електричною енергією, на підставі якого прийнято рішення, оформлене протоколом N 5163 від 15 квітня 2010 року, про перерахунок обсягу недорахованої електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2010 року провадження у справі в частині визнання недійсними актів відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 23 березня 2010 року та 25 березня 2010 року припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новий вік" задоволено. Визнано недійсним рішення засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом N 5163 від 15 квітня 2010 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2010 року залишено без зміни.

Рішення та постанова мотивовані тим, що відповідач безпідставно звинуватив позивача в демонтажу приладу обліку електричної енергії, оскільки позивач повідомив відповідача про крадіжку приладу обліку в день її виявлення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року (Постанова N 2-28/2397-2010) постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 липня 2010 року залишено без зміни.

В основу постанови касаційного суду покладено висновки про те, що суди дійшли вмотивованого висновку щодо визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом N 5163 від 15 квітня 2010 року, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав вважати, що позивач самовільно провів демонтаж приладу обліку.

Одночасно касаційний суд вказав про вірність обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

ВАТ "Крименерго" в порядку ст. 11119 ГПК України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року у справі N 2-28/2397-2010 (Постанова N 2-28/2397-2010) з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, п. п. 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996 року у правовідносинах щодо оскарження споживачами електроенергії актів, складених представниками постачальника електричної енергії про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та оскарження рішень Комісії з розгляду актів порушень.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2010 року у справі N 2-33/1759-2010, від 18 жовтня 2010 року у справі N 10/33 (Постанова N 10/33), від 13 січня 2011 року у справі N 17/203/10 (Постанова N 17/203/10), в яких висловлено правові позиції про те, що рішення комісії постачальника електроенергії про необхідність перерахунку недооблікованої електроенергії не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту, а стягувана сума є збитками, яких зазнає постачальник електроенергії, внаслідок неврахування певного об'єму електричної енергії розрахунковим засобом обліку через навмисне порушення споживачем електроенергії вимог Правил користування електричною енергією.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року у справі N 2-28/2397-2010 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року (Постанова N 2-28/2397-2010).

Ухвалами Верховного Суду України від 30 березня 2011 року:

• - відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року у справі N 2-28/2397-2010 (Постанова N 2-28/2397-2010),

• - витребувано матеріали справи,

• - доручено голові Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, п. п. 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996 року у правовідносинах щодо оскарження споживачами електроенергії актів, складених представниками постачальника електричної енергії, про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та оскарження рішень Комісії з розгляду актів порушень,

- визначено Кабінет Міністрів України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, п. п. 6.42, 6.43 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996 року у правовідносинах щодо оскарження споживачами електроенергії актів, складених представниками постачальника електричної енергії про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та оскарження рішень Комісії з розгляду актів порушень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши доводи ВАТ "Крименерго", Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 30 листопада 2004 року між ТОВ "Агрофірма "Новий вік" та ВАТ "Крименерго" укладено договір N 78 про постачання електричної енергії.

25 березня 2010 року під час перевірки об'єкту "промбаза" було встановлено, що прилад обліку електроенергії викрадено, про що позивачем було негайно повідомлено в Первомайський РВВС та диспетчера РЕМ. Після отримання такого повідомлення працівники Первомайського РЕМ ВАТ "Крименерго" прибули на об'єкт та склали акт N 107881, в якому зафіксували порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики N 28 від 31 липня 1996 року, а саме: "самовільний демонтаж приладу обліку електроенергії без дозволу енергозабезпечуючої організації; споживач своєчасно не повідомив Первомайський РЕМ про виявлене порушення Правил користування електричною енергією - пункт 6.40 Правил".

На підставі акта N 107881 про порушення Правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією було прийнято рішення, оформлене протоколом за N 5163 від 15 квітня 2010 року, згідно якого комісією здійснено перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 25 вересня 2009 року по 25 березня 2010 року та зроблено висновок про те, що до сплати за актом N 107881 підлягає сума в розмірі 30857,72 грн.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 30857,72 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996 року.

Касаційний суд, залишаючи в силі прийняті у справі судові рішення, виходив з висновків господарських судів про недоведеність ВАТ "Крименерго" належними та допустимими доказами наявність підстав вважати, що позивач самовільно провів демонтаж приладу обліку електроенергії, та вірності обраного товариством способу захисту порушеного права шляхом визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2010 року у справі N 2-28/2397-2010 (Постанова N 2-28/2397-2010) та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ВАТ "Крименерго" слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11114 - 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

у задоволенні заяви ВАТ "Крименерго" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2010 року у справі N 2-28/2397-2010 (Постанова N 2-28/2397-2010) відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

  

Головуючий

І. Б. Шицький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А. Шаповалова

 

А. Г. Ярема

  

* * *

Рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Постанова ВСУ від 16.05.2011 р. N 3-37гс11 Код - III

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали