ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.01.2012 р.

 N 57/153

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого - Мирошниченка С. В., суддів - Барицької Т. Л., Князькова В. В. (за участю представників сторін: позивача - не з'явився; відповідача-1 - Телицька В. А.; відповідача-2 - Базелюк Н. Е.; відповідача-3 - Долгополов В. Ю., Іщенко Г. М.; прокуратури - Ступак Д. В.), розглянувши касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до: 1. Київської міської ради; 2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 3. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 559/2628, державних актів на право власності на землю та договорів оренди земельних ділянок встановив:

У червні 2011 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 559/2628 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва"; визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених 24.12.2009 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом житлового кооперативу "Житловий рай" та зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.01.2009 NN 79-6-00731 та 79-6-00732; визнання недійсними виданих Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ NN 922765, 922766, зареєстрованих 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за NN 07-8-00315 та 07-8-00314; визнання відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" права власності на земельні ділянки, що розташовані на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 20,04 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53116009,65 грн.; зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, що розташовані на вулиці Лютневій у Голосіївському районі міста Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва (судді: Гулевець О. В., Івченко А. М., Пригунова А. Б.) від 05.09.2011 позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 559/2628 "Про передачу Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі міста Києва". Визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 922765 зареєстрований 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00315. Визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 922766, зареєстрований 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00314. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 24.12.2009 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом житлового кооперативу "Житловий рай" та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.01.2009 N 79-6-00731 та N 79-6-00732. Визнано відсутність у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" права власності на земельні ділянки, що розташовані на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 20,04 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53116009,65 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Отрюх Б. В., Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) від 25.10.2011 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 - без змін.

Не погоджуючись постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 та рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.2011, Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Житловий рай" подав касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову суду, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті рішення у справі судами попередніх інстанції не забезпечено повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду справи та не враховано, що обставини знаходження спірних земель в межах ландшафтного заказника "Острів Жуків" не доведені, судами не взято до уваги висновки судів у справах N 35/124 господарського суду м. Києва, та N 36/131-21/64 господарського суду м. Києва; судами неправильно застосовані до спірних правовідносин статті 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР, оскільки право особи вступити до житлового кооперативу не може належить лише громадянам, які постійно проживають у певному населеному пункті, тому висновок про те, що члени, які не були зареєстровані в місті Києві, не мали права вступати до кооперативу прямо суперечить ст. 24 Конституції України; ст. 137 Житлового кодексу УРСР та п. 4 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу суперечать також Закону України "Про місцеве самоврядування"; висновок суду, що число громадян, необхідне для організації кооперативу не може бути меншим 5 чоловік прямо суперечить статті 7 Закону України "Про кооперацію", якою встановлено мінімальну чисельність членів кооперативу - три особи.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.10.2009 рішенням Київської міської ради N 559/2628 "Про передачу Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва" затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови.

Переведено земельну ділянку площею 20,04 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення.

Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" для житлової забудови на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва.

Передано Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай", за умови виконання пункту 7 цього рішення. Земельні ділянки загальною площею 20,04 га для житлової забудови на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі: ділянку N 1 площею 16,94 га - у власність для житлової забудови; ділянку N 2 площею 3,10 га - у довгострокову оренду строком на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території.

Зазначене рішення прийнято Київською міською радою за розглядом містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до ст. ст. 20, 41, 93, 123, 124 Земельного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Житловий рай" не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України. Окрім того, рішення Київської міської ради N 559/2628 від 29.10.2009 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва" не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю.

Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень київської міської ради згідно приписів ст. 9 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в постійне користування із земель державної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Судами встановлено, що земельна ділянка, передана Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" для житлової забудови по вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради N 559/2628 від 29.10.2009 за рахунок частини земель, наданих Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хотівський", яка надана відповідно до рішення Київської міської ради N 117/990 від 23.10.2003.

Про отримання згоди на припинення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хотівський" (надалі - СТОВ "Хотівський") свідчить лист-згода від 19.06.2007 N 235, відповідно до якого СТОВ "Хотівський" погоджується на припинення права користування вказаною частиною земельної ділянки та передачу її Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай", що згідно ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до оскаржуваного рішення земельна ділянка передана у власність Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" безоплатно у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі України, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу.

Відповідно до статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Статтею 137 Земельного кодексу України встановлено, що порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку.

Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу.

Пунктами 1 та 2 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів, а саме: забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, одно і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинків з надвірними будівлями, або котеджів з будівництва паркінгів, гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинками кооперативу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 5 червня 1985 N 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до п. 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що згідно п. 3.2 статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" засновниками (членами) кооперативу є громадяни України: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

При цьому, згідно даних Голосіївської та Подільської районних у місті Києві державних адміністрацій, ОСОБА_13, яка зареєстрована в Подільському районі АДРЕСА_1 та ОСОБА_14, який зареєстрований у Голосіївському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_2, на час створення і державної реєстрації кооперативу, а також і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували.

Згідно даних Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації ОСОБА_11, зареєстрований в Оболонському районі м. Києва, перебував на квартирному обліку з 23.03.2004 в першочерговому списку працівників МВС.

Згідно даних Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації ОСОБА_12 на час створення, державної реєстрації кооперативу та момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, на квартирному обліку не перебував, з квартирного обліку родину знято 24.06.2003.

Частиною 5 ст. 7 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" метою створення є, у тому числі, забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

При цьому у статуті Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" не визначено кількість квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що може призвести до здійснення ОКЖК "Житловий рай" діяльності, що суперечить меті створення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу, - обслуговування членів кооперативу шляхом забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а не будівництво житла для інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (постанова Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 N 186 "Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу"), а отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що до спірних взаємовідносин необхідно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту, з урахуванням того, що він не суперечить нормам загального нормативно-правового акту який має вищу юридичну силу.

Однак, при створенні та державній реєстрації Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" його засновниками (членами) виступили 4 особи, що, в свою чергу, суперечить наведеним вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Вищевикладені встановлені судом обставини свідчать про те, що ОКЖК "Житловий рай" незалежно від того, що за напрямом діяльності відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив", однак не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а відповідно не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, а тому висновок суду про відсутність у Київської міської ради достатніх правових підстав для безоплатної передачі спірних земельних ділянок, є обґрунтованим.

Виходячи із положень ст. 41 Земельного кодексу України при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки необхідно враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до містобудівного обґрунтування, що міститься у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай", на відведених кооперативу землях планується забудова 62 садибних ділянок з розрахунковою кількістю населення 248 чоловік, при цьому засновниками (членами) Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" є лише 4 особи.

Отже, враховуючи те, що створення Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" відбулося з істотними порушеннями діючих норм Житлового кодексу Української РСР, а також прийнятого на його основі Примірного статуту, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначений кооператив не може вважатись таким, що мав достатньо правових підстав для отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах у формі аукціону, крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Виходячи із обставин справи, колегія суддів вважає, правомірними висновки судів попередніх інстанцій, що безоплатна передача кооперативу у власність 20,04 гектарів в порядку статті 41 Земельного кодексу України з метою поліпшення житлових умов чотирьох членів цього кооперативу не узгоджуються з приписами Конституції України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та прямо порушують права і законні інтереси територіальної громади столиці України, рішення N 559/2628 від 29.10.2009 Київської міської ради прийнято з порушенням ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", а тому правомірно визнано недійсним.

У відповідності з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, тобто офіційного письмового документу, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ NN 922765, 922766, зареєстровані 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (за NN 07-8-00315 та 07-8-00314 відповідно, видані Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на підставі рішення Київської міської ради від N 559/2628 від 29.10.2009, яке визнане недійсним у судовому порядку, як таке що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, то вимоги щодо визнання недійсними зазначених актів судами задоволено правомірно.

Щодо вимог про визнання договорів про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 24.12.2009 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом житлового кооперативу "Житловий рай" та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.01.2009 NN 79-6-00731 та 79-6-00732, то колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності законодавству України визнаються недійсними в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 95 та ст. 152 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист цивільних прав та інтересів, у тому числі прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

В силу ст. ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, цією нормою, є підставою визнання правочину недійсним.

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За встановлених господарськими судами обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, зокрема, щодо визнання нечинним рішення Київської міської ради, на підставі якого укладено спірні договори оренди земельних ділянок, позовні вимоги про визнання цього договору недійсним задоволені судом правомірно.

Правомірним є також висновок, судів попередніх інстанцій щодо відповідності ст. 2 ГПК України позову Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, з огляду на ст. 15 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", п. п. 3, 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224.

Доводи Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" щодо непідтвердженості доводів прокурора належними та допустимими доказами, що земельні ділянки передані Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на підставі оспорюваного рішення Київради, знаходяться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків" колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на вже встановлений факт порушення Київською міською радою вимог ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при прийнятті оскаржуваного рішення.

Окрім того, рішенням Київської міської ради N 806/3381 від 19.07.2005 регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99 N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Враховуючи зазначене, оскаржувані рішення та постанова ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам діючого законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 та рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 залишити без змін.

 

Головуючий - суддя

С. В. Мирошниченко

Судді:

Т. Л. Барицька

 

В. В. Князьков

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали