КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

25.10.2011

N 57/153

Постанову залишено без змін (згідно з постановою Вищого господарського суду України від 11 січня 2012 року) (Постанова N 57/153)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Отрюха Б. В., суддів (за участю представників: від прокуратури міста Києва Василюк О. Г. - прокурор відділу, від позивача: ОСОБА_1 - юрист, від відповідача-1: не з'явився, від відповідача-2: Базелюк Н. Е. - головний спеціаліст, від відповідача-3: ОСОБА_2 - адвокат), розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 (головуючий суддя: Гулевець О. В., судді: Івченко А. М., Пригунова А. Б.) за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до 1) Київської міської ради, 2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3) Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 559/2628, державних актів на право власності на землю та договорів оренди земельних ділянок, встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2011 позов задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 559/2628 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі міста Києва".

Визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 922765 зареєстрований 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00315.

Визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 922766, зареєстрований 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00314.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 24.12.2009 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Житловий рай" та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.01.2009 N 79-6-00731 та N 79-6-00732.

Визнано відсутність у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" права власності на земельні ділянки, що розташовані на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 20,04 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 53116009,65 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі рішення підлягає стягненню з Київської міської ради в дохід державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі рішення підлягає стягненню з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" в дохід державного бюджету України 170,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Житловий рай" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначав, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції встановлено без підтвердження належними та допустимими доказами, що земельні ділянки передані відповідачу-3 на підставі оспорюваного рішення Київради, знаходяться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків".

Апелянт зазначає, що єдиним належним доказом встановлення меж заказника "Жуків острів" є відповідний проект землеустрою, який відсутній в матеріалах справи, а тому визначити межі цього заказника, а відповідно і встановити чи знаходяться спірні земельні ділянки в межах заказника з наявних в матеріалах справи доказів неможливо.

Крім того, в апеляційній скарзі міститься твердження, що господарським судом міста Києва залишено поза увагою ту обставину, що спірне рішення Київської міської ради та державні акти на право власності на спірні земельні ділянки жодним чином не порушують прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Держкомзему як позивача у справі, що виключає правові підстави для визнання актів недійсними.

25.10.2011 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду представник відповідача-1 подав письмові пояснення по справі. В яких стверджує, що Київська міська рада приймаючи спірне рішення діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах визначеної законом компетенції, а також без порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача - Державного комітету України із земельних ресурсів, просив апеляційну скаргу відповідача-3 задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 53/153 скасувати.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-3, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 53/153 без змін.

Представники позивача та прокуратури міста Києва письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечували, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Житловий рай" заявив клопотання про витребування у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірену копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" для житлової забудови на вул. Лютневій у Голосіївському районі міста Києва.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки наявність зазначених документів не впливає на розгляд цієї справи.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників процесу суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне:

29.10.2009 рішенням Київської міської ради N 559/2628 "Про передачу Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва" затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови.

Переведено земельну ділянку площею 20,04 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення.

Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" для житлової забудови на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва

Передано Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай", за умови виконання пункту 7 цього рішення. Земельні ділянки загальною площею 20,04 га для житлової забудови на вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі:

- ділянку N 1 площею 19,94 га - у власність для житлової забудови;

- ділянку N 2 площею 3,10 га - у довгострокову оренду строком на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради.

Як зазначено у частині 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, передана Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" для житлової забудови по вул. Лютневій у Голосіївському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради N 559/2628 від 29.10.2009 за рахунок частини земель, наданих Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Хотівський", яка надана відповідно до рішення Київської міської ради N 117/990 від 23.10.2003.

19.06.2007 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хотівський" надіслало лист-згоду N 235 відповідно до якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хотівський" (надалі - СТОВ "Хотівський") погоджується на припинення права користування вказаною частиною земельної ділянки та передачу її Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай", а відтак СТОВ "Хотівський" добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що згідно ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи спірні земельні ділянки передані у власність Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" безоплатно.

Нормами статті 133 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

У відповідності до статті 137 Житлового кодексу Української РСР житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Пунктами 1.1 та 2.1.1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів, а саме: забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, одно і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинків з надвірними будівлями, або котеджів з будівництва паркінгів, гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинками кооперативу.

Колегією суддів не приймаються доводи апелянта про безпідставність застосування норм Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, оскільки необхідність врахування його норм прямо передбачена Житловим кодексом Української РСР, вказаний статут є чинним та не суперечить чинному законодавству, як на тому наполягає апелянт.

Відповідно до п. 2.1.1 зареєстрованого статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що за напрямом діяльності Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

Нормами частини 1 статті 134 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Житловий рай" зазначені вимоги при створенні були порушені.

Відповідно до п. 3.2 статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" засновниками (членами) кооперативу є громадяни України: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Відповідно до даних Голосіївської та Подільської районних у місті Києві державних адміністрацій, ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 98), яка зареєстрована в Подільському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 99), який зареєстрований у АДРЕСА_2, на час створення і державної реєстрації кооперативу, а також і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували.

За даними Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 102), зареєстрований в Оболонському районі м. Києва, перебував на квартирному обліку з 23.03.2004 в першочерговому списку працівників МВС.

За даними Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 100) на час створення, державної реєстрації кооперативу та момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, на квартирному обліку не перебував, з квартирного обліку родину знято 24.06.2003.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України "Про кооперацію" чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Як вбачається зі статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" метою створення є, у тому числі, забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу. А згідно з абзацом 2 пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Вказані нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закону України "Про кооперацію") та спеціальний (постанова Ради міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року N 186 "Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу"), а отже, до спірних взаємовідносин необхідно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акта, з урахуванням того, що він не суперечить нормам загального нормативно-правового акта який має вищу юридичну силу.

З наведеного вбачається, що при створенні та державній реєстрації Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" його засновниками (членами) виступили 4 особи, що, в свою чергу, суперечить наведеним вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Крім того, відповідно до містобудівного обґрунтування, що міститься у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай", на відведених кооперативу землях планується забудова 62 садибних ділянок з розрахунковою кількістю населення 248 чоловік, у той час як засновниками (членами) Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" як вже зазначено є лише 4 особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, Обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Житловий рай" не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи положення ст. 41 ЗК України, згідно з якими житлово-будівельним (житловим) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Колегія суддів зазначає, що право на земельну ділянку могло бути отримане Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Житловий рай", як юридичною особою, в загальному порядку - на конкурентних засадах, а отже стаття 41 Земельного кодексу України була безпідставно застосована відповідачем-1 при виділенні відповідачу-3 спірних земельних ділянок.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміна цільового використання з сільськогосподарського призначення на житлову забудову спірних земельних ділянок та безоплатна передача кооперативу у власність 20,04 гектарів в порядку статті 41 Земельного кодексу України з метою поліпшення житлових умов чотирьох членів цього кооперативу не можуть кваліфікуватись судом як належне виконання місцевою радою покладених на неї Конституцією і законами повноважень. Такі дії місцевої ради не узгоджуються з наведеними вище правовими приписами та прямо порушують права і законні інтереси територіальної громади столиці України, а отже, Київська міська рада, приймаючи рішення N 559/2628 від 29.10.2009, діяла всупереч інтересів територіальної громади, що є прямим порушенням вимог статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Спростовуючи доводи апелянта про те, що спірна територія не знаходиться на території заказника місцевого значення "Жуків острів" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 19.12.2007 N 05-08/10162 та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 N 19-7172 на час прийняття рішення Київською міською радою N 559/2628 від 29.10.2009, спірна територія знаходилась в межах заказника місцевого значення "Жуків острів", створеного рішенням Київської міської ради N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" від 2 грудня 1999 року.

Згідно зі статтями 60, 61, 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ці природні території та об'єкти підлягають особливій охороні.

Національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади тощо частиною першою статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" віднесено до природно-заповідного фонду України.

У відповідності до частини 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутня житлова забудова.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає доводи викладені письмових поясненнях відповідача-1 та зазначає, що приймаючи рішення N 559/2628 від 29.10.2009 в частині відведення спірної території під житлову забудову, Київська міська рада порушила вимоги Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про природно-заповідний фонд України".

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів (висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 19.12.2007 N 05-08/10162 та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 N 19-7172), на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, яким змінено цільове використання на житлову забудову, земельна ділянка знаходиться в межах прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду (о. Жуків), а також лісового фонду КП "Лісопаркове господарство "Конча Заспа".

У відповідності до ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Як зазначено у пункті 8 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.05.96 N 502, користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності. На зазначених землях забороняється діяльність, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їхньому призначенню, у тому числі будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Положеннями статті 43 Земельного кодексу України закріплено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про землеустрій" проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1094, проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Рішенням N 162/1996 від 22.08.2007 "Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" Київська міська рада схвалила схему ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" у складі детального плану території острова Жуків, однак при цьому не було встановлено та не вирішено питання щодо визначення його меж та розміру, а у пункті 3 вказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві доручено забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

Пунктом 9 рішення Київської міської ради N 806/3381 від 19.07.2005 було вирішено утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99 N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення) можуть бути включені до складу заказника.

Висновками Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 19.12.2007 N 05-08/10162 та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 N 19-7172 вказується на те, що спірні земельні ділянки розміщені на території заказника "Острів Жуків".

Враховуючи викладене, колегія зазначає, що Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які можуть бути включені до складу заказника.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, рішення Київської міської ради N 559/2628 від 29.10.2009 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва" не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з частиною 2 статті 144 Конституції України, частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Доводи апелянта про те, що права Державного комітету України із земельних ресурсів не порушено, а отже він не може бути позивачем у даній справі колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пунктами 3, 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224, на Державний комітет України із земельних ресурсів покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

А отже, Державний комітет України із земельних ресурсів уповноважений здійснювати функцію контролю за використанням та охороною земель, а тому позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, поданий з правильним визначенням органу, уповноваженого державою здійснювати вказану функцію.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина 1 статті 155 Земельного кодексу України).

Враховуючи що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N N 922765, 922766, зареєстровані 02.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (за NN 07-8-00315 та 07-8-00314 відповідно, видані Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на підставі рішення Київської міської ради від N 559/2628 від 29.10.2009, яке визнане недійсним у судовому порядку, як таке що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, вимоги щодо визнання недійсними зазначених актів Задоволені судом першої інстанції правомірно.

Прокуратурою міста Києва заявлено вимогу про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 24.12.2009 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Житловий рай" та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14.01.2009 N N 79-6-00731 та 79-6-00732.

Враховуючи, що рішення, на підставі якого Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Житловий рай" набуто права власності на земельні ділянки, є недійсним, укладення договорів оренди земельних ділянок NN 79-6-00731 та 79-6-00732 від 24.12.2009 відбулось з порушенням норм чинного законодавства, заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсними зазначених договорів, суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, що розташовані на вулиці Лютневій у Голосіївському районі міста Києва не задоволені правомірно з наступних підстав.

Права та інтереси держави Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарський процесуальний кодекс України, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Прийняття судом рішення щодо визнання недійсним рішення Київської міської ради N 559/2628 від 29.10.2009 "Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Житловий рай" земельних ділянок для житлової забудови на вулиці Лютневій у Голосіївському районі м. Києва" своїм наслідком передбачає внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку, тому в суду відсутні підстави вважати, що відповідач-2 буде порушувати права позивача, а про зазначене заявляється самим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у поданому суду відзиві на позов.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житловий рай" на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі N 57/153 залишити без змін.

Матеріали справи N 6/132 повернути до господарського суду міста Києва.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали