ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.09.2011 р.

Справа N 6/253-16/108

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Мирошниченка С. В., суддів: Барицької Т. Л., Хрипуна О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство фірма "Параллакс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. у справі N 6/253-16/108 господарського суду міста Києва за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство фірма "Параллакс"; Державного підприємства "Укроборонсервіс" про визнання недійсним договорів та стягнення (за участю представників сторін: позивача Кропот О. О., відповідача Вербін С. Ю., Сухомлінова Н. І., відповідача-2 Могильна Я. Я., прокуратури Гнатюка М. М.), встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2011 р. (суддя: Ярмак О. М.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. (судді: В. В. Андрієнко, С. І. Буравльов, О. В. Вербицька) рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2011 р. скасовано та прийнято нове рішення.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство фірма "Параллакс" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. У касаційній скарзі зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, 30.12.2005 р. між відповідачем-1 (продавець за договором) та відповідачем-2 (покупець за договором) був укладений договір N Д29-5.2/1436, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети 9М38М1 в кількості 48 одиниць, зенітні керовані ракети учбово-діючі 9М38М1 УД в кількості 2 одиниці, габаритно-ваговий макет зенітної керованої ракети 9М38М1 ГВМ в кількості 2 одиниці після проведення на базі продавця їх передпродажної підготовки та здійснити гарантійне обслуговування виробів.

10.03.2006 р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу N Д29-5.1./478, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети ЗМ9МЗ в кількості 34 одиниць.

12.03.2006 р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу N Д29-5.1/423, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракет ЗМ9МЗ в кількості 48 одиниць.

14.03.2006 р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір N Д29-5.1/452А, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети ЗМ9МЗ в кількості 24 одиниці, учбово-діючі ракети ЗМ9МЗ УД в кількості 2 одиниці, габаритно-вагові макети ракети ЗМ9МЗ ГВМ в кількості 2 одиниці після проведеної на базі продавця їх передпродажної підготовки та здійснити гарантійне обслуговування виробів.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що на думку прокурора вищезазначені договори купівлі-продажу озброєння укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України мають бути визнані недійсними.

Апеляційний господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 208 ГК України зазначив про наявність такого умислу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллакс" на укладання оспорюваних угод посилаючись на постанову Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2011 р. у кримінальній справі за обвинуваченням директора Товариства з обмеженою відповідальністю СУР НВП "Параллакс" ОСОБА_1 та заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СУР НВП "Параллакс" ОСОБА_2 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України, а саме здійснення господарської діяльності, спрямованої на реалізацію зенітних керованих ракет без одержання ліцензії, що було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатковими поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення або постанови є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційний суд скасовує рішення чи постанову судів попередніх інстанцій та передає справу на новий розгляд, якщо суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено питання наявності вини сторін у спірній угоді у формі умислу або необережності.

В постанові апеляційний суд в обґрунтування наявності у сторони за угодою умислу на укладення цієї угоди з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства, послався на постанову Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2011 р. у кримінальній справі. При цьому, апеляційний господарський суд не визначив, чи набрала ця постанова чинності відповідно до ст. 282 КПК України та не звернув уваги на те, що цей доказ не був та не міг бути предметом розгляду суду першої інстанції, рішення якої прийнято 28.04.2011 р.

Крім того, апеляційний господарський суд, всупереч вимог ст. 104 ГПК України в постанові не визначив, що саме є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні та постанові судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги та надати належної оцінки тому, чи дійсно господарське зобов'язання вчинено з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство фірма "Параллакс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2011 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Головуючий

С. Мирошниченко

Судді:

Т. Барицька

 

О. Хрипун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали