ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.01.2010 р.

N К-7483/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В., суддів - Нечитайла О. М., Пилипчук Н. Г., Сергейчука О. А., Степашка О. І., при секретарі - Кризі В. О. (за участю представників сторін: позивача - Янковенка С. М., відповідача - не з'явився), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллі-Сервіс" на постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 у справі N 11/178-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллі-Сервіс" до Бориспільської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень, встановив:

Постановою господарського суду м. Києва від 25.12.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007, в задоволенні позову ТОВ "Поллі-сервіс" про визнання недійсними податкових повідомлень Бориспільської митниці Державної митної служби України N 8 від 04.02.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 170040,11 грн. та N 7 від 04.02.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - мито у розмірі 850200,57 грн., відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до наказу від 27.01.2006 N 41 про проведення службової перевірки з метою з'ясування можливих фактів недобору обов'язкових платежів до Державного бюджету України під час митного оформлення вантажів "обладнання модульних ліній для централізованої персоналізації пластикових карток CARD", що ввозилися в Україну протягом 2004 року ТОВ "Поллі-сервіс" за ВМД NN 122000105/4/12664 від 28.07.2004, 122000105/4/13592 від 11.08.2004, 122000105/4/14540 від 27.08.2004, 122000105/4/15209 від 09.09.2004, 122000105/4/20678 від 25.11.2004, а також правомірності проведення митних оформлень зазначених товарів протягом 2005 року, Бориспільською митницею проведено перевірку, за результатами якої був складений акт службової перевірки від 02.02.2006.

Перевіркою встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених у графі 31 ВМД N 122000105/4/12664, та технічного опису, що знаходився в пакеті документів, поданих позивачем до митного оформлення із вказаною ВМД, основною функцією модульної лінії DATACARD®9000 є перенесення інформації на магнітну стрічку картки або перенесення інформації на інтегральну схему смарт-картки, а тому відповідно до приміток 3 та 4 до розділу XVI, а також примітки 7 до групи 84 вищевказаний товар повинен класифікуватись у товарній позиції 8471 (Машини для автоматичної обробки інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у закодованому вигляді та машини для обробки цієї інформації, не включені до інших угруповань: - інші). Аналогічний підхід застосовано до класифікації товарів за іншими ВМД, а саме: системи для персоналізації пластикових карток "150 (ВМД N 122000105/4/013592), систему для персоналізації пластикових карток "280Р (ВМД N 122000105/4/014540), модульну лінію TACARD" 7000 (ВМД N 122000105/4/015209 та 122000105/4/020678) слід класифікувати за кодом 8471 90 00 00 (Машини для автоматичної обробки інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у закодованому вигляді та машини для обробки цієї інформації, не включені до інших угруповань: - інші).

При класифікації товарів враховувалось рішення Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України від 11.07.2005 N ПРК-000172-05 щодо визначення коду товару.

У зв'язку з цим проведений розрахунок сум обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в результаті зміни коду товару на "обладнання модульних ліній для централізованої персоналізації пластикових карток"RD", що ввозились позивачем в Україну протягом 2004 року за ВМД NN 122000105/4/012664 від 28.07.2004, 122000105/4/013592 від 11.08.2004, 122000105/4/014540 від 27.08.2004, 122000105/4/015209 від 09.09.2004, 122000105/4/020678 від 25.11.2004, відповідно до якого різниця між нарахованим ввізним митом за вказаними ВМД та ввізним митом, яке повинно бути нараховане, складає 850200,57 грн., а різниця між нарахованим ПДВ та ПДВ, який повинен бути нарахований, - 170040,1 грн.; штраф 5 % - 51012,03 грн.

На підставі акта перевірки, 04.02.2006 Бориспільською митницею були видані податкові повідомлення: N 7 та N 8, якими позивачу згідно з підпунктом "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито у розмірі 850200,57 грн. та суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 170040,11 грн., а також надіслано листа від 06.02.2006 N 17-03/197 про сплату штрафу у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання у сумі 42510,02 грн. (мито) та 8502,01 грн. (ПДВ).

Відповідно до частини 2 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактами, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України. Разом з тим, відповідність товарів (їхніх текстових описів, що містяться в графі 31), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатись фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питанням правової оцінки.

При цьому, виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Враховуючи, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України від 5 квітня 2001 року N 2371-III "Про Митний тариф України", оскільки ним невірно зазначено у вантажній митній декларації класифікацію товарів, що призвело до виникнення недоплати з ввізного мита та ПДВ, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень на підставі підпункту "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", здійснено в межах його повноважень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллі-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Головуючий

Л. В. Ланченко

Судді:

О. М. Нечитайло

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. А. Сергейчук

 

О. І. Степашко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали