ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.03.2012 р.

N К-27903/09

Вищий адміністративний суд України у складі: судді Костенко М. І. - головуючого, судді Маринчак Н. Є., Острович С. Е. розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ) на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі N 2-31/5406-2008А (22-а-1960/08) за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Підприємство) до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України встановив:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009, позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 31.10.2007 N 0002212302/0, від 23.11.2007 N 0002212302/1, від 20.02.2008 N 0002212302/2 та від 25.04.2008 N 0002212302/3.

У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що діяльність відокремленого структурного підрозділу позивача - пансіонату для батьків з дітьми ім. Ю. О. Гагаріна -з надання комплексу послуг для оздоровлення працівників Підприємства є складовою основної діяльності залізничного транспорту, в зв'язку з чим платником податку на прибуток, одержаний від цієї діяльності є саме управління залізниці відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення та відмовити в позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про помилкове віднесення діяльності названого пансіонату до господарської діяльності залізничного транспорту, що призвело до хибного висновку судів про правомірність централізованої сплати Підприємством податку на прибуток за результатами цієї діяльності.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку відокремленого підрозділу позивача - пансіонату для батьків з дітьми ім. Ю. О. Гагаріна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, оформлену актом від 22.10.2007 N 1515/23-2. В ході цієї перевірки було виявлено, що названий структурний підрозділ створений для оздоровлення працівників Підприємства і членів їх сімей; у перевірений період надавав послуги з мешкання, харчування, організації культурних заходів працівникам позивача, а також іншим юридичним та фізичним особам без самостійного декларування доходів, одержаних від цієї діяльності, та без сплати податку на прибуток. Наведена обставина стала підставою для визначення цьому структурному підрозділові податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 65331,40 грн. (у тому числі 47293 грн. за основним платежем та 18038,40 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з пунктом 2.2 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 цієї ж статті Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що порядок оподаткування діяльності залізниці передбачає розмежування обов'язку з декларування та сплати податку на прибуток між управлінням залізниці та підприємствами залізничного транспорту і їх структурними підрозділами в залежності від видів діяльності, за якими було отримано дохід.

Позивач як самостійний господарюючий суб'єкт є вільним у виборі видів підприємницької діяльності.

Однак постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 N 173 було затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм виокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності - забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку.

Оскільки надання комплексу послуг для оздоровлення фізичних осіб з метою отримання прибутку є суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, позаяк така діяльність не пов'язана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, то дохід від цієї діяльності має оподатковуватись саме за правилами підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Наведене обґрунтовує правильність висновку податкового органу про обов'язок пансіонату для батьків з дітьми ім. Ю. О. Гагаріна Підприємства сплачувати податок на прибуток в установленому порядку та, відповідно, обумовлює законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України постановив:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі N 2-31/5406-2008А (22-а-1960/08) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

М. І. Костенко

Судді:

Н. Є. Маринчак

 

С. Е. Острович

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали