ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.08.2011 р.

Справа N 22/110

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Овечкін В. Е., суддів: Чернов Є. В., Цвігун В. Л. (за участю представників: Генпрокуратури України - ОСОБА_1, Держком. земельних ресурсів - Купріянов Б. В., Київська міська рада - Ткаченко А. Т., Головуправління земельних ресурсів Київської міської ради - Якимець О. І., ТОВ "Будівельна асоціація" - Томашевська М. О., ТОВ "Тестбуд" - Іщенко Г. М., Сторожук Т. Л.), розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Трестбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. у справі N 22/110 господарського суду м. Києва за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Транспортник", ТОВ "Будівельна асоціація", ТОВ "Трестбуд", ТОВ "Берегове" про визнання недійсними рішень міської ради, актів на право власності, відсутності прав та зобов'язання вчинити дії, встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.04.2011 (суддя Самсін Р. І.) позов про визнання недійсним рішення Київської міської ради 01.10.2007 р. N 351/3185 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Транспортник" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та державних актів на право власності на землю задоволений.

Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 351/3185 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Транспортник" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва".

Визнано недійсними видані обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Транспортник" (ідент. код 35265442) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ N 048028, серії ЯЖ N 048029, серії ЯЖ N 048030, серії ЯЖ N 048031, зареєстровані 08.01.2008 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за NN 07-8-00168, 07-8-00169, 07-8-00170 та 07-8-00171, визнано недійсними видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Трестбуд" (ідент. код 37053566) державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ NN 011951, 011949, 011950, зареєстровані 08.09.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00390, N 07-8-00391, N 07-8-00392, визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Берегове" (ідент. код 37140370) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ N 011929, зареєстрований 08.09.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за N 07-8-00401, визнано відсутність у обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Транспортник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трестбуд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Берегове", права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою:

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 1,1964 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0030; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 3138373,42 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 10,9897 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0029; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 28830378,98 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 51,1859 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0031; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 139091356,30 грн.;

21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 1,5938 га, кадастровий номер: 8000000000:90:335:0003; вартістю за нормативною грошовою оцінкою 6614497,36 грн.

В іншій частині в позові відмовлено.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення міської ради суперечить вимогам ст. ст. 41, 43, 45, 84 ЗК України, ст. ст. 7, 14, 21, 25, 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з якими на землях природоохоронного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, та землі під об'єктами природно-заповідного фонду належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, оскільки спірні землі знаходяться в межах ландшафтного заказника "Острів Жуків", а також відсутність підстав для безоплатної передачі спірних земельних ділянок ОКЖК "Технолог", оскільки засновниками кооперативу є лише чотири особи, жодна з яких не перебуває на квартирному обліку, тому відсутні підстави вважати, що метою отримання земельної ділянки є будівництво житла для членів кооперативу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 (судді: Нєсвєтова Н. М., Кондес Л. О., Корсакова Г. В.) рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2011 залишено без зміни.

ТОВ "Трестбуд" в касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.

Скаржник стверджує, що обставини знаходження спірних земель в межах ландшафтного заказника "Острів Жуків" не доведені, судами не взято до уваги висновки судів у справі N 5/7 господарського суду м. Києва, та N 36/131-21/64 господарського суду м. Києва; судами неправильно застосовані до спірних правовідносин статті 133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР, оскільки право особи вступити до житлового кооперативу не може належати лише громадянам, які постійно проживають у певному населеному пункті, тому висновок про те, що члени, які не були зареєстровані в місті Києві, не мали права вступати до кооперативу прямо суперечить ст. 24 Конституції України; ст. 137 Житлового кодексу УРСР та п. 4 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу суперечать також Закону України "Про місцеве самоврядування"; висновок суду, що число громадян, необхідне для організації кооперативу не може бути меншим 5 чоловік прямо суперечить статті 7 Закону України "Про кооперацію", якою встановлено мінімальну чисельність членів кооперативу - три особи.

Відповідно до ст. 41 ЗК України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

В розрізі предмету спору, питання правомірності передачі ОКЖК "Технолог" спірних земельних ділянок досліджено у справі N 5/7 господарського суду м. Києва, норма ст. 41 ЗК України, не містить прямих вимог, що право на безоплатне отримання земельної ділянки мають лише житлово-будівельні (житлові) кооперативи, створені відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, тому суд припустився розширеного та помилкового тлумачення норми ст. 41 ЗК України.

З урахуванням того, що ОКЖК "Технолог" не є власником земельних ділянок, то відсутній предмет спору в частині позовних вимог про визнання недійсними виданих ОКЖК "Соцбудівництво" державних актів на право власності на землю.

Задовольняючи вимогу про визнання відсутності права власності на земельні ділянки, судами попередніх інстанцій грубо порушено положення ст. 152 ЗК України, ст. 16 та гл. 29 ЦК України, застосовано положення ч. 2 ст. 20 ГК України, що не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не надано належної оцінки відповідності пред'явленої вимоги способам захисту права, встановлених законом до спірних правовідносин, її співмірність з підставами позову.

Суд неправильно застосував п. 4 ст. 268 ЦК України та водночас порушив ст. 257 ЦК України і п. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки прокурору було відомо про оскаржуване рішення міської ради, у Державного комітету України із земельних ресурсів, немає і не було права власності чи іншого речового права на спірні земельні ділянки, яке б було порушене спірним рішенням Київради; суд безпідставно не застосував наслідки пропуску прокуратурою позовної давності.

Розпорядженням секретаря судової палати від 21.07.2011 N 03.09-05/293 для розгляду справи сформовано колегію в складі суддів: Чернов Є. В. - головуючий, Цвігун В. Л., Васищак І. М.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01.08.2011 N 03.09-05/327 для розгляду справи сформовано колегію в складі суддів: Овечкін В. Е. - головуючий, Чернов Є. В., Цвігун В. Л.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 р. N 351/3185 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Транспортник" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, а також вирішено передати обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Транспортник", за умови виконання пункту 8 рішення, земельні ділянки загальною площею 64,97 га (ділянка N 1 - площею 10,99 га, ділянка N 2 - площею 1,20 га, ділянка N 3 - площею 51,19 га, ділянка N 4 - площею 1.59 га) у власність для житлової забудови за рахунок частини земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", наданих відповідно до пункту 31 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. N 43/1253 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 25.11.2004 р. N 79-6-00259 (листи-згоди сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" від 18.06.2007 р. N 18-5/07, від 16.05.2008 р. N 01-16/05) (пункт 7 у редакції рішення Київської міської ради від 09.07.2009 р. N 798/1854).

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організованого кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Відповідно до п. 3.2 статуту ОКЖК "Транспортник" засновниками (членами) кооперативу є громадяни України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які за даними Голосіївської, Подільської, Солом'янської та Печерської районних у місті Києві державних адміністрацій зазначені особи на час створення, державної реєстрації кооперативу та момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, на квартирному обліку не перебували.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що ОКЖК "Транспортник" не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а відповідно не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, а тому у Київської міської ради не було достатніх правових підстав для безоплатної передачі спірних земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи положення ст. 41 Земельного кодексу України, згідно з якими житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Згідно з п. 1 рішення N 162/1996 від 22.08.2007 р. "Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" Київською міською радою було схвалено схему ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" у складі детального плану території острова Жуків, при цьому радою жодним чином не встановлено та не вирішено питання щодо визначення його меж та розміру, а п. 3 вказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві доручено забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

В свою чергу, рішенням Київської міської ради N 806/3381 від 19.07.2005 р. регламентовано утриматись до зстановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99 р. N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Даний об'єкт природно-заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок, який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства "Конча-Заспа" та колективного сільськогосподарського підприємства "Тарасівка", в зв'язку з чим Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві видано відповідне охоронне зобов'язання N 4-2-8 від 20.12.2002 р.

Згідно із вказаним охоронним зобов'язанням Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Острів Жуків", затвердженого у 2003 році начальником Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, погодженого генеральним директором КО "Київзеленбуд" та директором регіонального ландшафтного парку "Голосіївський", а також наукового обґрунтування необхідності оголошення території центральної частини колишнього заповідника "Конча-Заспа" ландшафтним заказником місцевого значення, розробленого фахівцями біологічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка, на підставі якого Київською міською радою приймалось рішення N 147/649 від 02.12.99 року, територія ландшафтного заказника "Острів Жуків", що найменше складає 630 га, а за обґрунтуванням науковців та довідкою від 19.05.2004 року ДП "Інститут Генерального плану міста Києва" ВАТ "Київпроект" площа ландшафтного заказника "Жуків острів" становить 1794,6 га.

Відповідно до статей 60, 61 та 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ці природні території та об'єкти підлягають особливій охороні.

Національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади тощо частиною першою ст. 3 Закону "Про природно-заповідний фонд України" віднесено до природно-заповідного фонду України.

Частиною 3 ст. 7 Закону "Про природно-заповідний фонд України" встановлено імперативний правовий припис, яким на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього ж Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутня житлова забудова.

На підставі наведеного, Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99 р. N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що, приймаючи рішення від 01.10.2007 р. N 343/3177 в частині відведення спірної території під житлову забудову, Київська міська рада порушила вимоги Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про природно-заповідний фонд України".

Враховуючи вищезазначене та те, що рішення на підставі якого ОКЖК "Технолог" набуто права власності на земельні ділянки, є недійсним, оформлення права власності згідно державних актів, виданих ОКЖК "Технолог, відбулось з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання недійсними актів є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій при вирішенні даної справи правильно застосували норми матеріального права, наведені скаржниками доводи в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не приймаються, оскільки правильності висновків суду щодо недодержання органом місцевого самоврядування, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, не спростовують, тому в задоволенні скарг слід відмовити.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 та рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2011 у справі N 22/110 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а скаргу - без задоволення.

 

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали