ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.11.2011 р.

N К-13394/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого: судді-доповідача Усенко Є. А., суддів: Костенка М. І., Маринчак Н. Є., Островича С. Е., Степашка О. І., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2009 у справі N 2а-1464/08 Харківського окружного адміністративного суду за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Ш. Г. В., за участю третіх осіб: Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємств Харківської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Олкс-ІН", про визнання недійсними установчих документів підприємства, встановив:

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів ТОВ "Олкс-ІН", свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість N 28325705 від 30.01.2006 ТОВ "Олкс-ІН", товарних і податкових накладних, усіх первинних документів, оформлених від ТОВ "Олкс-ІН".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008 позов задоволено частково, визнані недійсними з дати державної реєстрації (11.01.2006) установчі документи ТОВ "Олкс-ІН", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість N 28325705 від 30.01.2006 ТОВ "Олкс-ІН". В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008 скасовано в частині задоволення позовних вимог і прийнято нову постанову, якою в цій частині позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: пункт 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 N 755-IV, статті 8, 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 N 509-XII, пункт 15 ст. 58 Господарського кодексу України.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу, тоді як третя особа подала заперечення, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, до 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України) були встановлені, зокрема, статтями 10, 11 і 111 Закону N 509-XII. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону 755-IV, який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону N 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 цього Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Обставини, які відповідно до цієї норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття рішення про припинення юридичної особи та не є предметом самостійних позовних вимог.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на це, відмова судом в задоволенні позову про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, товарних і податкових накладних, первинних документів, виданих від імені ТОВ "Олкс-ІН", не відповідає правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, оскільки підстави для порушення провадження у адміністративній справі були відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, 220, 222, 223, ч. 1 ст. 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задовольнити частково, скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2009, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2008, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали