ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

16.01.2012 р.

N 2а-17767/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С. К., при секретарі Шкребтій І. П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Державної податкової адміністрації у місті Києві про визнання недійсною податкової консультації.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося відкрите акціонерне товариство "Банк Кіпру" з позовом, в якому просить суд визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25.08.2011 р. N 8555/10/31-606.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було надано позивачу консультацію, зміст якої суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що оспорювана податкова консультація не порушує прав та охоронюваних Законом інтересів позивача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (далі - позивач) звернулося до Державної податкової адміністрації України в порядку, передбаченому ст. 52 Податкового кодексу України, для надання консультації. Позивач просив надати податкову консультацію з наступного питання: "Чи є банк платником екологічного податку, якщо банком здійснюється утворення побутових відходів, а розміщення їх відбувається за окремими договорами зі спеціалізованими підприємствами, які є платниками екологічного податку?"

Державною податковою адміністрацією у м. Києві (далі - відповідач) на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 15.08.2011 р. N 21976/7/15-0817 було розглянуто лист позивача та надано податкову консультацію листом від 25.08.2011 р. за N 8555/10/31-606.

Вищезазначеною консультацією було роз'яснено, що позивач є платником екологічного податку. Зокрема, у податковій консультації зазначено: "Таким чином, суб'єкт господарювання (незалежно від наявності укладених договорів на видалення та утилізацію відходів з суб'єктом господарювання (комунальним або спеціалізованим підприємством тощо) повинен нараховувати та сплачувати екологічний податок за тимчасове розміщення (зберігання) на власній території підприємства протягом звітного кварталу відходів (побутових, інших відходів) на загальних підставах, крім платників, визначених у п. 240.5 ст. 240 ПКУ".

Суд вважає зазначену податкову консультацію такою, що не порушує прав та охоронюваних Законом інтересів позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 52.1 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент надання консультації, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (п. 53.1).

Судом вбачається, що нормами статті 53 Податкового кодексу України визначено права позивача щодо можливості діяти певним чином, отримавши певну податкову консультацію, тобто встановлено право щодо застосування отриманої консультації, зі звільненням від відповідальності у випадку дій на підставі отриманої консультації.

Натомість, вищезазначеними нормами не встановлено обов'язку позивача діяти саме таким чином, як це зазначено у податковій консультації. Таким чином, податкова консультація не породжує обов'язків позивача щодо певного застосування норм чинного законодавства.

Отже, надана позивачу податкова консультація не визначає обов'язку позивача діяти саме таким чином, як це зазначено у податковій консультації.

Відповідно до приписів п. 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Судом вбачається, що зазначеною нормою визначено право платника податку на оскарження, проте не передбачено судового розгляду податкових консультацій без врахування наявності чи відсутності порушеного такою консультацією права платника податку.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акта.

Визначаючи відсутність порушеного права позивача, суд також враховує те, що наказом Державної податкової служби України від 16 грудня 2011 року N 258 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів" (Наказ N 258) було затверджено узагальнюючу податкову консультацію, якою висловлено інші, ніж зазначив відповідач, правові позиції.

Таким чином, під час розгляду справи не встановлено наявності порушеного права позивача, що вбачається підставою для відмови в позові.

Керуючись статтями 71 - 72, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

С. К. Каракашьян

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали